СКЛОПАКЕТИ

Фундаментальним аспектом для розуміння вимог до склопакетів в Україні є ДБН В.2.6-31:2021 ‘Теплова ізоляція будівель’. Цей нормативний документ визначає мінімальні допустимі значення опору теплопередачі (R, м²·К/Вт) для огороджувальних конструкцій, включаючи світлопрозорі. Для вікон та балконних дверей, R-значення, що відображає здатність матеріалу протистояти теплопередачі, є оберненою величиною коефіцієнта теплопередачі U (Вт/м²·К), де R = 1/U.

Згідно з ДБН В.2.6-31:2021, вимоги до R-значення для вікон різняться залежно від кліматичної зони України. Україна поділяється на дві кліматичні зони: Зона 1 (північна та центральна частина) і Зона 2 (південна частина). Наприклад, для Зони 1 мінімальне R-значення для вікон та балконних дверей житлових і громадських будівель становить не менше 0,75 м²·К/Вт, що відповідає U-значенню не більше 1,33 Вт/м²·К. Для Зони 2 ці вимоги можуть бути дещо нижчими, але все одно орієнтовані на досягнення високої енергоефективності.

Важливо розуміти, що R-значення всього віконного блоку включає опір теплопередачі склопакета, профільної системи та дистанційної рамки. Однак, склопакет є основним елементом, що визначає до 80% теплотехнічних характеристик вікна. Тому, вибір склопакета з низьким U-значенням (високим R) є першочерговим завданням. Унікальність полягає в детальному аналізі, як саме різні конфігурації склопакетів відповідають цим регіональним вимогам, забезпечуючи оптимальний баланс між початковими інвестиціями та довгостроковою економією на опаленні/кондиціонуванні. Поняття ‘теплового моста’ або ‘містка холоду’ є також ключовим, особливо в контексті периметра склопакета, де дистанційна рамка відіграє вирішальну роль. Алюмінієві дистанційні рамки, які традиційно використовувались, є класичним прикладом теплових мостів, що знижують загальне R-значення вікна. Сучасні технології передбачають використання ‘теплих’ дистанційних рамок з композитних матеріалів або пластику, що значно покращує тепловий контур і відповідає більш жорстким вимогам ДБН. Розуміння цих нормативних вимог дозволяє не тільки уникнути помилок при проєктуванні, але й створити будівлі, які відповідають стандартам сучасного будівництва та забезпечують максимальний комфорт для мешканців. Дотримання ДБН є обов’язковим для всіх будівельних проєктів на території України, і відхилення від цих норм може призвести до значних втрат тепла, збільшення експлуатаційних витрат та низької якості внутрішнього мікроклімату.

Склопакети з високим опором теплопередачі є основою для реалізації концепції ‘будівлі з нульовим енергоспоживанням’ (Zero Energy Building (ZEB)). Досягнення цих показників неможливе без ретельного вибору всіх компонентів віконної системи та точного дотримання технології монтажу.

Енергоефективність склопакета визначається його коефіцієнтом теплопередачі U-value (Вт/м²·К). Чим нижче це значення, тим менше тепла втрачається через склопакет взимку і проникає всередину влітку. Цей параметр залежить від декількох ключових факторів, зокрема від кількості камер, товщини повітряних або газових камер, наявності селективних покриттів та типу інертного газу, що заповнює міжскляний простір.

Одним з найефективніших рішень є використання селективних (Low-E) покриттів. Це тонкі металеві або оксидні шари, що наносяться на одну з поверхонь скла (зазвичай на внутрішню поверхню зовнішнього скла або на зовнішню поверхню внутрішнього скла). Low-E покриття поділяються на ‘тверді’ (Hard Coat) та ‘м’які’ (Soft Coat). Тверде покриття (піролітичне) наноситься безпосередньо в процесі виробництва скла при високих температурах, що забезпечує його високу стійкість до механічних пошкоджень. Його U-value зазвичай становить близько 1.6-1.8 Вт/м²·К для однокамерного склопакета. М’яке покриття (магнетронне) наноситься методом вакуумного напилення після виготовлення скла, що робить його більш чутливим до пошкоджень, але значно ефективнішим з точки зору теплоізоляції. М’які Low-E покриття можуть забезпечувати U-value до 1.0-1.1 Вт/м²·К для однокамерного склопакета та до 0.6-0.7 Вт/м²·К для двокамерного. Застосування подвійних Low-E покриттів може знизити U-value до 0.5 Вт/м²·К.

Іншим критичним фактором є заповнення міжскляного простору інертними газами. Повітря має відносно низьку теплопровідність, але інертні гази, такі як аргон (Ar), криптон (Kr) або ксенон (Xe), значно перевершують його за ізоляційними властивостями. Аргон є найпоширенішим і економічно виправданим вибором, знижуючи U-value на 10-15% порівняно з повітрям. Криптон, хоч і дорожчий, є ще ефективнішим завдяки меншому коефіцієнту теплопровідності та щільності, що дозволяє використовувати його у вужчих міжскляних камерах (6-8 мм) без втрати ізоляційних властивостей. Це робить його ідеальним для двокамерних склопакетів, де загальна товщина склопакета обмежена, а потрібна максимальна енергоефективність.

Типовий приклад: двокамерний склопакет 4-10Ar-4-10Ar-4i (з одним Low-E покриттям та аргоном) може мати U-value близько 1.0 Вт/м²·К, тоді як конфігурація 4i-12Ar-4-12Ar-4i (з двома Low-E покриттями) може досягати 0.6 Вт/м²·К. Ці показники суттєво перевершують вимоги ДБН В.2.6-31:2021 і сприяють значному зменшенню енерговитрат на опалення та кондиціонування, що особливо важливо в довгостроковій перспективі. Вибір оптимальної конфігурації склопакета з урахуванням місцевих кліматичних умов та бюджету проєкту є запорукою успіху будівництва енергоефективної будівлі. Інженерні системи будівлі, такі як вентиляція з рекуперацією, також значно виграють від зменшення тепловтрат через вікна, створюючи цілісну систему клімат-контролю.

Звукоізоляційні властивості склопакета є не менш важливими для комфорту мешканців, особливо в умовах інтенсивного міського шуму або поблизу джерел значних звукових навантажень. Основною характеристикою звукоізоляції є індекс звукоізоляції повітряного шуму Rw (Weighted Sound Reduction Index), що вимірюється в децибелах (дБ). Чим вище значення Rw, тим краще склопакет приглушує зовнішні шуми.

Стандартні однокамерні склопакети (4-16-4) зазвичай забезпечують Rw близько 28-32 дБ. Двокамерні склопакети (4-10-4-10-4) покращують цей показник до 30-34 дБ. Однак, для досягнення значного зниження шуму, наприклад, понад 35 дБ, необхідні спеціальні рішення.

Ключові технології для покращення звукоізоляції включають:

1. Різну товщину скла: Використання скла різної товщини (наприклад, 6 мм та 4 мм) в одному склопакеті дозволяє уникнути резонансних явищ, коли звукові хвилі однієї частоти змушують обидва скла вібрувати синхронно. Це розширює діапазон частот, що ефективно приглушуються. Типові конфігурації можуть бути 6-12-4-12-4 або 8-16-4.
2. Ширина міжскляного простору: Збільшення відстані між склом до 12-16 мм покращує звукоізоляцію. Однак, занадто велика відстань (понад 18 мм) може призвести до зниження теплоізоляційних властивостей через конвекцію повітря, тому оптимальні значення потрібно балансувати.
3. Заповнення важкими газами: Окрім покращення теплоізоляції, інертні гази, такі як аргон або криптон, завдяки своїй більшій щільності, також сприяють кращій звукоізоляції, оскільки звукові хвилі складніше проходять через щільніше середовище.
4. Триплекс (ламіноване скло): Це одне з найефективніших рішень для боротьби з шумом. Триплекс складається з двох або більше шарів скла, склеєних між собою спеціальною полімерною плівкою (PVB). Ця плівка не тільки робить склопакет безпечнішим при розбитті (уламки залишаються на плівці), але й чудово поглинає звукові вібрації. Використання триплекса (наприклад, 4-10-4PVB-10-4) може підвищити Rw до 38-42 дБ. Існують також спеціалізовані акустичні триплекси з потовщеними або багатошаровими плівками, що можуть забезпечувати Rw до 45 дБ і більше.

Важливо враховувати, що звукоізоляція вікна в цілому також залежить від профільної системи та якості монтажу. Навіть найдорожчий акустичний склопакет не дасть бажаного ефекту, якщо профіль має низьку звукоізоляцію або є щілини в монтажних швах. Шумоізоляція є комплексним завданням, де кожен елемент будівельної конструкції відіграє свою роль. Унікальні докази: Окрім Rw, для деяких проєктів важливі показники Rtr (Transport Noise Reduction) або Ra,1, Ra,2, які враховують спектр шуму (вуличний, низькочастотний). Вибір правильного склопакета вимагає аналізу спектру домінуючого шуму на конкретній ділянці будівництва.

Окрім основних елементів, таких як кількість камер та тип скла, на загальні характеристики склопакета суттєво впливають допоміжні конструктивні елементи, зокрема дистанційні рамки та застосування триплекса. Ці компоненти відіграють ключову роль у досягненні заявлених показників енергоефективності та звукоізоляції.

Дистанційні рамки: Це елементи, що розділяють листи скла у склопакеті, створюючи міжскляний простір. Традиційно використовувались алюмінієві дистанційні рамки. Однак, алюміній є високотеплопровідним матеріалом, що створює так звані ‘містки холоду’ по периметру склопакета. Це призводить до значних тепловтрат, конденсації вологи на внутрішній поверхні скла біля рамки та, як наслідок, до зниження загальної енергоефективності вікна. В контексті ДБН В.2.6-31:2021, ці містки холоду можуть нівелювати переваги використання Low-E скла та інертних газів.

Сучасні технології пропонують ‘теплі’ дистанційні рамки (Warm Edge Spacers). Вони виготовляються з композитних матеріалів, армованого пластику або нержавіючої сталі, які мають значно нижчий коефіцієнт теплопровідності порівняно з алюмінієм. Використання теплих рамок дозволяє зменшити лінійний коефіцієнт теплопередачі Ψ (Psi-value, Вт/(м·К)) по периметру склопакета, що підвищує температуру на краях скла, запобігаючи утворенню конденсату та покращуючи загальне U-value вікна на 0.1-0.2 Вт/м²·К. Це особливо важливо для досягнення високих стандартів енергоефективності, таких як пасивні будинки, де кожен елемент конструкції має бути оптимізований.

Триплекс: Як уже згадувалося, триплекс (ламіноване скло) є багатошаровою конструкцією, що складається зі склеєних полімерною плівкою шарів скла. Його основні переваги полягають у підвищеній безпеці (запобігає розльоту уламків при розбитті) та значно покращеній звукоізоляції. Завдяки в’язкопружним властивостям PVB-плівки, вона ефективно гасить звукові вібрації, особливо на середніх та низьких частотах, де звичайні склопакети мають провали через резонансні явища. Типова товщина плівки PVB становить 0,38 мм, 0,76 мм або 1,52 мм. Чим товстіша плівка, тим кращі акустичні та безпекові властивості. Для максимальної звукоізоляції можуть застосовуватися багатошарові триплекси (наприклад, 4+4+4 мм зі склеюванням двох PVB плівок). Їх інтеграція дозволяє ефективно боротися з шумом від автодоріг або залізниць, забезпечуючи Rw до 42-45 дБ. Застосування триплекса також може покращити показники сонячного фактора (g-value), зменшуючи проникнення сонячної енергії влітку, що сприяє зниженню навантаження на системи кондиціонування. Проєктування вузла з триплексом вимагає особливої уваги до міцності профілю та фурнітури, оскільки вага такого склопакета значно більша. Усі ці елементи в сукупності визначають не тільки технічні характеристики, але й довговічність та стабільність віконної системи. CLT панелі, які самі по собі є чудовим конструкційним матеріалом для високоміцних та теплоізольованих будівель, часто потребують інтеграції таких же високоефективних світлопрозорих конструкцій для досягнення загальних енергоефективних показників.

Вибір оптимальної конфігурації склопакета вимагає системного підходу та порівняльного аналізу різних рішень за ключовими технічними параметрами, такими як U-value (теплопередача), Rw (звукоізоляція), коефіцієнт світлопропускання (LT) та сонячний фактор (g-value). Проведемо бенчмарк типових та інноваційних конфігурацій, орієнтуючись на українські норми ДБН В.2.6-31:2021.

Конфігурація 1: Стандартний однокамерний (4-16-4)

• U-value: ~2.7-2.9 Вт/м²·К (без Low-E та газу)
• Rw: ~28-30 дБ
• LT: ~80-85%
• g-value: ~0.7-0.8
• Відповідність ДБН: Не відповідає сучасним вимогам для житлових будівель (Rmin 0.75 м²·К/Вт).

Конфігурація 2: Однокамерний енергозберігаючий (4i-16Ar-4)

• U-value: ~1.1-1.2 Вт/м²·К
• Rw: ~30-32 дБ
• LT: ~75-80%
• g-value: ~0.5-0.6
• Відповідність ДБН: Може відповідати для Зони 2 або для нежитлових/допоміжних приміщень у Зоні 1.

Конфігурація 3: Стандартний двокамерний (4-10-4-10-4)

• U-value: ~1.8-2.0 Вт/м²·К
• Rw: ~30-34 дБ
• LT: ~75-80%
• g-value: ~0.6-0.7
• Відповідність ДБН: Зазвичай не відповідає сучасним вимогам для Зони 1.

Конфігурація 4: Двокамерний енергоефективний (4i-12Ar-4-12Ar-4i)

• U-value: ~0.6-0.7 Вт/м²·К
• Rw: ~32-36 дБ
• LT: ~70-75%
• g-value: ~0.4-0.5
• Відповідність ДБН: Повністю відповідає вимогам ДБН В.2.6-31:2021 для обох кліматичних зон України, навіть з запасом.

Конфігурація 5: Акустичний з триплексом (4i-12Ar-4-12Ar-6.1.6 Триплекс)

• U-value: ~0.6-0.7 Вт/м²·К (як у Конфігурації 4)
• Rw: ~38-42 дБ (суттєве покращення)
• LT: ~65-70%
• g-value: ~0.3-0.4
• Відповідність ДБН: Забезпечує високу енергоефективність та виняткову звукоізоляцію, ідеально для об’єктів у шумних зонах.

Додаткові параметри для бенчмарку:

• Коефіцієнт світлопропускання (LT – Light Transmittance): Визначає, скільки видимого світла проходить крізь склопакет. Високе LT важливе для природного освітлення, але Low-E покриття та триплекс можуть дещо знижувати його.
• Сонячний фактор (g-value – Solar Factor): Показує, яка частина сонячної енергії (тепла) проникає крізь склопакет. Низьке g-value важливе в літній період для зменшення перегріву приміщень та навантаження на системи кондиціонування.

Вибір конфігурації залежить від конкретних вимог проєкту: бюджету, кліматичної зони, рівня шуму, орієнтації вікон по сторонах світу. Для досягнення максимальної енергоефективності та комфорту, як правило, рекомендується двокамерний склопакет з двома Low-E покриттями, заповнений аргоном та з теплою дистанційною рамкою. У випадках підвищених вимог до звукоізоляції – додаткове використання триплекса. Типові помилки при будівництві часто пов’язані з недооцінкою комплексності вибору склопакетів, що призводить до незадовільних експлуатаційних характеристик та збільшення витрат у майбутньому.

Навіть найсучасніший та енергоефективний склопакет втратить свої заявлені характеристики, якщо його монтаж виконано неякісно. Якість монтажу віконних систем є ключовим фактором, що безпосередньо впливає на U-value всієї світлопрозорої конструкції, а також на повітронепроникність будівлі в цілому, що вимірюється показником n50. Показник n50 відображає кратність обміну повітря в будівлі при різниці тисків у 50 Па і є критично важливим для енергоефективності, особливо для пасивних та високоенергоефективних будівель.

Ключові аспекти якісного монтажу:

1. Правильне кріплення: Віконна рама має бути надійно закріплена в отворі, без деформацій. Використання достатньої кількості кріпильних елементів (анкерів, монтажних пластин) та їх правильне розташування запобігає подальшим деформаціям та утворенню щілин.
2. Заповнення монтажного шва: Монтажний шов – простір між віконною рамою та стіновим отвором – повинен бути заповнений трьома шарами згідно з ДСТУ Б В.2.6-146:2010 ‘Вікна та двері. Методи випробувань на повітропроникність та водонепроникність’:
   • Зовнішній шар: Водонепроникний та паропроникний (дифузійна стрічка, що виводить вологу назовні). Захищає від проникнення атмосферної вологи.
   • Центральний шар: Тепло- та звукоізоляційний (монтажна піна). Забезпечує основну тепло- та звукоізоляцію шва. Важливо використовувати якісну піну, що не дає усадки.
   • Внутрішній шар: Паронепроникний (пароізоляційна стрічка). Запобігає проникненню водяної пари з приміщення в монтажний шов, захищаючи утеплювач від зволоження.
3. Герметичність: Будь-які нещільності у монтажному шві або між склопакетом та рамою створюють ‘мости холоду’ та призводять до неконтрольованої інфільтрації повітря. Це не тільки збільшує тепловтрати, але й погіршує звукоізоляцію. Для перевірки герметичності будівель використовується тест на повітронепроникність (Blower Door Test), що вимірює показник n50. Для пасивних будівель, n50 має бути не більше 0.6 год⁻¹, тоді як для звичайних енергоефективних будівель цей показник може становити 2.0-3.0 год⁻¹. Низький n50 є прямим доказом якісного виконання всіх елементів зовнішньої оболонки, включаючи віконні блоки.
4. Вирівнювання та відкоси: Правильне вирівнювання вікна по рівню та вертикалі, а також якісне виконання внутрішніх та зовнішніх відкосів, також впливають на довговічність та естетику конструкції, а також запобігають утворенню мікрощілин.

Відсутність хоча б одного з цих елементів призводить до утворення негерметичних ділянок, через які відбувається інфільтрація повітря та значні втрати тепла, а також зниження акустичного комфорту. Тому інвестиції у високоякісні склопакети мають бути завжди підкріплені професійним монтажем, що є запорукою досягнення заявлених характеристик та довговічності всієї віконної конструкції. Це особливо актуально для об’єктів, де застосовуються сучасні енергоефективні технології, адже їхній потенціал розкривається лише при комплексному підході до будівництва.

При виборі склопакетів важливо оцінювати не тільки початкові інвестиції, але й загальну вартість володіння (TCO – Total Cost of Ownership) протягом усього життєвого циклу будівлі. Цей підхід дозволяє побачити реальну економічну вигоду від більш дорогих, але енергоефективних рішень. TCO включає в себе вартість покупки та монтажу, а також експлуатаційні витрати, пов’язані з опаленням та кондиціонуванням, протягом розрахункового періоду (наприклад, 20-30 років).

Компоненти TCO для склопакетів:

1. Початкові інвестиції (CAPEX):
   • Вартість самого склопакета (залежить від типу скла, кількості камер, наявності Low-E покриттів, інертних газів, теплих дистанційних рамок).
   • Вартість профільної системи та фурнітури.
   • Вартість монтажу (якість робіт).
2. Експлуатаційні витрати (OPEX):
   • Витрати на опалення: Безпосередньо залежать від U-value склопакета. Чим нижче U-value, тим менше теплових втрат і менші рахунки за опалення.
   • Витрати на кондиціонування: Пов’язані з сонячним фактором (g-value). Склопакети з низьким g-value зменшують проникнення сонячного тепла влітку, знижуючи навантаження на кондиціонери.
   • Витрати на освітлення: Коефіцієнт світлопропускання (LT) впливає на потребу у штучному освітленні вдень.
   • Витрати на ремонт та обслуговування: Залежать від довговічності та якості компонентів.

Приклад розрахунку TCO:

Розглянемо дві конфігурації для умовної квартири площею 100 м² з 20 м² вікон, на 20-річний період:

Варіант А: Двокамерний склопакет (4-10-4-10-4)

• U-value: 1.8 Вт/м²·К
• Початкові інвестиції: X грн (наприклад, 5000 грн/м²)
• Щорічні тепловтрати через вікна: 20 м² * 1.8 Вт/м²·К * (Середній перепад температур) * (Кількість годин опалювального сезону).
• Орієнтовні щорічні витрати на опалення/кондиціонування через вікна: Y грн.
• TCO за 20 років: X + (Y * 20).

Варіант Б: Двокамерний енергоефективний (4i-12Ar-4-12Ar-4i)

• U-value: 0.6 Вт/м²·К
• Початкові інвестиції: X + 25% (наприклад, 6250 грн/м², вище на 25%)
• Щорічні тепловтрати через вікна: 20 м² * 0.6 Вт/м²·К * (Середній перепад температур) * (Кількість годин опалювального сезону).
• Орієнтовні щорічні витрати на опалення/кондиціонування через вікна: Y/3 грн (у 3 рази менше).
• TCO за 20 років: (X * 1.25) + (Y/3 * 20).

Навіть якщо початкові інвестиції у Варіант Б на 20-30% вищі, значна економія на експлуатаційних витратах (в 2-3 рази менші теплові втрати) швидко окупиться, і за 5-7 років більш енергоефективний склопакет стане економічно вигіднішим. Додатковою перевагою є підвищений комфорт у приміщенні та менший вуглецевий слід. TCO є незамінним інструментом для обґрунтування інвестицій у високоякісні світлопрозорі конструкції. Фундамент та стіни будівлі також мають бути розраховані з урахуванням довгострокової експлуатації, що підкреслює необхідність комплексного підходу до всіх елементів конструкції.

Перевірка відповідності склопакетів будівельним нормам є критичним етапом для забезпечення енергоефективності та безпеки будівлі. В Україні основним документом є ДБН В.2.6-31:2021, що встановлює вимоги до теплової ізоляції. Однак, варто також звертати увагу на європейські стандарти (EN), які часто інтегруються в національні норми або слугують основою для сертифікації продукції.

Ключові параметри для аудиту:

1. Коефіцієнт теплопередачі U-value (Вт/м²·К):
   • Документація: Виробник повинен надати паспорт на склопакет, де вказано U-value, розраховане згідно з EN 673 або ДСТУ Б В.2.7-107:2008.
   • Польова перевірка: Існують портативні тепловізори, які можуть виявити містки холоду та дефекти монтажу, що впливають на загальне U-value вікна. Однак, точне U-value склопакета на місці виміряти складно без спеціалізованого лабораторного обладнання. Важливо перевірити наявність Low-E покриттів за допомогою спеціальних детекторів.
   • Відповідність ДБН: Порівняйте заявлене U-value з мінімальними вимогами ДБН В.2.6-31:2021 для вашої кліматичної зони (наприклад, R ≥ 0,75 м²·К/Вт для Зони 1, що відповідає U ≤ 1,33 Вт/м²·К).
2. Індекс звукоізоляції Rw (дБ):
   • Документація: Rw має бути вказано в технічних характеристиках склопакета, зазвичай згідно з EN ISO 717-1.
   • Польова перевірка: Можливе проведення акустичних вимірів на об’єкті, але це вимагає спеціального обладнання та кваліфікованих фахівців. Візуальна перевірка наявності триплекса, різної товщини скла або широких камер може дати попередню оцінку.
   • Відповідність: Перевірте, чи відповідає заявлений Rw проєктним вимогам або нормативним документам щодо допустимого рівня шуму для даного типу приміщень.
3. Коефіцієнт світлопропускання (LT) та Сонячний фактор (g-value):
   • Документація: Ці параметри важливі для комфорту та охолоджуючого навантаження, вони також вказуються в паспорті продукту за EN 410.
   • Важливість: Низький g-value може бути критичним для фасадів, орієнтованих на південь/захід, для запобігання перегріву.
4. Тип дистанційної рамки:
   • Візуальна перевірка: Алюмінієві рамки легко ідентифікуються. Теплі рамки (з пластику або композиту) мають інший вигляд і на дотик не такі холодні, як метал.
   • Документація: Перевірте, чи вказаний тип рамки відповідає специфікації проєкту.
5. Заповнення газом:
   • Документація: Має бути вказано, чи заповнені камери інертним газом (аргоном, криптоном).
   • Польова перевірка: Існують спеціальні пристрої для безконтактного визначення наявності та концентрації інертних газів у склопакеті.
6. Маркування: Якісні склопакети мають чітке маркування з інформацією про виробника, дату виготовлення, тип скла, формулу склопакета та основні параметри.

Проведення такого аудиту дозволяє не тільки підтвердити відповідність нормам, але й виявити можливі дефекти або невідповідності, що можуть призвести до значних експлуатаційних проблем у майбутньому. Регулярний контроль якості на всіх етапах, від виробництва до монтажу, є ключовим для довгострокової та ефективної експлуатації будівель. Дизайн інтер’єру та комфорт приміщень безпосередньо залежать від таких базових, але критично важливих елементів, як якісні віконні системи, що пройшли належну перевірку.