КОНСТРУКЦІЯ СТІН CLT — ТОВЩИНА 60–360 ММ

Технологія CLT (Cross-Laminated Timber) та SLT (Solid-Laminated Timber) представляє собою інноваційний підхід до використання деревини в будівництві. CLT панелі виготовляються шляхом склеювання декількох шарів дерев’яних ламелей під кутом 90 градусів один до одного, що забезпечує двонаправлену міцність та високу стабільність. SLT, як правило, використовує паралельне розташування шарів або меншу кількість перпендикулярних шарів для менших навантажень. Товщина стін з CLT варіюється в широкому діапазоні, від мінімальних 60 мм для внутрішніх перегородок або невеликих модульних конструкцій, до 360 мм і більше для висотних будівель, що піддаються значним вертикальним та горизонтальним навантаженням. Стандартні товщини, які часто використовуються для несучих зовнішніх стін у житловому будівництві, знаходяться в діапазоні 100-200 мм. Наприклад, для 3-шарової панелі це може бути 60-90 мм, для 5-шарової – 100-160 мм, а для 7-шарової та більше – 180-360 мм. Вибір товщини напряму залежить від розрахункових навантажень, вимог до тепло- та звукоізоляції, а також необхідної вогнестійкості згідно з EN 13501-2. Наприклад, для досягнення класу REI 60 часто достатньо панелі товщиною 100 мм, тоді як для REI 120 може знадобитися 180-240 мм з додатковим захистом. Ключовою перевагою CLT є його висока несуча здатність та жорсткість на згинання та зсув, що дозволяє проєктувати великі прольоти та багатоповерхові конструкції без необхідності у складних сталевих або бетонних каркасах. Дізнайтеся більше про CLT панелі та їх потенціал.

При проєктуванні стінових конструкцій з CLT важливим є не лише вибір товщини самої панелі, а й формування багатошарової зовнішньої стіни. Типова конструкція зовнішньої стіни з CLT включає: CLT панель (несуча основа), пароізоляція, утеплювач (мінеральна вата, PIR або XPS), вітрозахисна мембрана та фасадне облицювання. Для досягнення нормативних значень U-фактора (коефіцієнт теплопередачі), товщина ізоляції часто є більш критичною, ніж додаткові міліметри самої CLT. Наприклад, CLT панель товщиною 120 мм має R-значення близько 1,25 (м²·К)/Вт. Щоб досягти сучасних стандартів, таких як ті, що застосовуються в Німеччині (U-фактор < 0,20 Вт/(м²·К)), потрібно додати мінімум 150-200 мм високоефективного утеплювача (наприклад, мінеральної вати з λ = 0,035 Вт/(м·К)). Це робить CLT стіни не тільки міцними, а й здатними забезпечити виняткову енергоефективність при правильному інженерному підході до їх утеплення. Універсальність CLT дозволяє адаптувати конструкції під різноманітні кліматичні умови та архітектурні вимоги, роблячи його одним з найбільш перспективних матеріалів на ринку.

Енергоефективність будівель є пріоритетом у сучасній будівельній галузі, особливо в таких країнах, як Німеччина, де діють суворі нормативні вимоги. Для CLT стін теплотехнічні властивості визначаються коефіцієнтом теплопередачі (U-фактором), який показує кількість тепла, що проходить через 1 м² конструкції при різниці температур в 1 К. Чим нижче U-фактор, тим вища теплоізоляція стіни. Згідно з німецькими стандартами EnEV (Energieeinsparverordnung) та новішими GEG (Gebäudeenergiegesetz), вимоги до U-фактора для зовнішніх стін житлових будівель, як правило, не повинні перевищувати 0,20-0,28 Вт/(м²·К), а для пасивних будинків цей показник може бути навіть нижче 0,10-0,15 Вт/(м²·К).

Сама по собі CLT панель має певні теплоізоляційні властивості. Для деревини хвойних порід (ялина, сосна), з яких найчастіше виготовляють CLT, коефіцієнт теплопровідності (λ) становить близько 0,13 Вт/(м·К). Таким чином, для CLT панелі товщиною 100 мм U-фактор буде приблизно 1,3 Вт/(м²·К), а для панелі 200 мм – близько 0,65 Вт/(м²·К). Це значно краще, ніж у бетону, але недостатньо для відповідності сучасним німецьким стандартам без додаткового утеплення. Тому, для досягнення нормативних U-факторів, зовнішні стіни CLT завжди комбінуються з ефективними теплоізоляційними матеріалами. Типова конструкція зовнішньої стіни CLT для Німеччини може виглядати так:

• CLT панель (наприклад, 120 мм, U = 1,08 Вт/(м²·К))
• Пароізоляційна плівка (Sd > 100 м)
• Дерев’яний каркас з утеплювачем (наприклад, 200 мм мінеральної вати, λ = 0,035 Вт/(м·К))
• Вітрозахисна мембрана
• Вентильований фасад або штукатурка по утеплювачу

У такій конструкції, основний внесок у теплоізоляцію (близько 80-90%) робить шар утеплювача. Наприклад, шар мінеральної вати товщиною 200 мм забезпечує R-значення приблизно 5,71 (м²·К)/Вт, що у комбінації з CLT 120 мм дозволяє легко досягти U-фактора < 0,15 Вт/(м²·К). Важливо також враховувати теплові мости у вузлах, які мінімізуються завдяки однорідності матеріалу CLT та ретельному проєктуванню з’єднань. Дослідження, проведені Інститутом пасивних будинків у Дармштадті, підтверджують, що правильно спроєктовані CLT стіни з відповідним утепленням можуть легко відповідати найсуворішим критеріям енергоефективності, включаючи стандарти будівель з майже нульовим споживанням енергії (ZEB).

Повітронепроникність оболонки будівлі є одним з ключових факторів, що впливають на енергоефективність, тепловий комфорт та якість повітря в приміщенні. Для CLT конструкцій цей показник вимірюється значенням n50 – кратністю повітрообміну при різниці тиску 50 Па, згідно з EN 13829. Чим нижче n50, тим герметичнішою є будівля. Наприклад, для пасивних будинків нормативне значення n50 не повинно перевищувати 0,6 год⁻¹, тоді як для будинків з майже нульовим споживанням енергії (ZEB) та для будинків з механічною вентиляцією з рекуперацією тепла (згідно з DIN 1946-6) рекомендується n50 < 1,5 год⁻¹.

CLT панелі самі по собі є дуже повітронепроникними, завдяки своїй багатошаровій, щільно склеєній структурі. Головні виклики у забезпеченні герметичності виникають у місцях з’єднань панелей між собою, а також у вузлах примикання до фундаменту, перекриттів, даху, віконних та дверних прорізів. Неправильне виконання цих вузлів може призвести до неконтрольованої інфільтрації повітря, що знижує ефективність утеплення, сприяє утворенню конденсату та збільшує витрати на опалення/охолодження.

Детальний розбір вузлів для досягнення n50 < 0,6 год⁻¹:

• З’єднання між стіновими панелями: Вертикальні та горизонтальні шви між CLT панелями повинні бути ретельно герметизовані. Зазвичай використовуються спеціальні еластичні герметики або попередньо стиснуті стрічки, а також високоякісні повітронепроникні стрічки, що наклеюються з внутрішньої сторони будівлі. Допустимі зазори між панелями, як правило, не перевищують 1-3 мм після монтажу, і вони повинні бути повністю заповнені герметиком.
• Примикання стіни до фундаменту: Цей вузол є критичним. Між CLT стіною та фундаментом (наприклад, бетонним стрічковим фундаментом) укладається гідроізоляційний та повітронепроникний шар. Часто це бітумні рулонні матеріали або спеціальні герметизуючі мембрани, які виходять за межі стіни на 100-150 мм для надійного примикання до утеплювача фундаменту. Додатково застосовується компресійна стрічка або ущільнювач для заповнення нерівностей.
• З’єднання стіна-перекриття: Якщо перекриття також виконано з CLT, то вертикальні шви між стіновими панелями та горизонтальні шви між стінами та плитами перекриття герметизуються подібним чином – за допомогою герметиків та повітронепроникних стрічок. Важливо, щоб стрічки були нанесені на очищену та суху поверхню для максимальної адгезії.
• Примикання до віконних/дверних блоків: Прорізи для вікон і дверей повинні бути обрамлені таким чином, щоб забезпечити безперервний повітронепроникний контур. Для цього використовуються спеціальні ущільнювальні стрічки (наприклад, для зовнішньої та внутрішньої герметизації за стандартом RAL), а також монтажна піна з високими показниками герметичності.

Інженери-проєктувальники в Німеччині активно використовують деталізовані вузли, розроблені Інститутом пасивних будинків та Німецькою асоціацією дерев’яного будівництва (Holzbau Deutschland), які чітко регламентують всі етапи герметизації. Якість виконання швів контролюється за допомогою тепловізійної зйомки та Blower Door Test вже на етапі ‘закритого контуру’ будівлі. Ефективна система вентиляції з рекуперацією є невід’ємною частиною герметичного будинку з CLT, забезпечуючи якість повітря без втрат тепла.

Критичним аспектом забезпечення структурної цілісності та довговічності будівель з CLT є правильне проєктування та виконання вузлів кріплення. Висока міцність CLT панелей дозволяє передавати значні навантаження, але лише за умови надійного з’єднання елементів. В Німеччині, де дерев’яне багатоповерхове будівництво активно розвивається, до вузлів кріплення пред’являються особливо суворі вимоги, які регламентуються стандартами, такими як Eurocode 5 (EN 1995-1-1).

Основні типи металевих з’єднань, що використовуються для CLT стін, включають:

• Кутові кронштейни (Angle Brackets): Застосовуються для з’єднання перпендикулярних стін або стін з перекриттями, забезпечуючи передачу горизонтальних навантажень та жорсткість у кутах. Ці елементи кріпляться до панелей за допомогою спеціальних гвинтів для деревини (Holzschrauben) або нагелів, які розраховуються на висмикування та зріз. Для надійного кріплення в CLT рекомендується використовувати гвинти довжиною не менше 50-80 мм з повним різьбленням.
• Перфоровані пластини (Perforated Plates): Використовуються для посилення плоских з’єднань або з’єднань з малими зазорами. Забезпечують додаткову міцність на розтягнення та зсув. Часто застосовуються в комбінації з самонарізними шурупами (ASSY), які можуть бути закручені під кутом для оптимізації несучої здатності.
• Стяжні болти та анкери: Для передачі великих розтягувальних навантажень (наприклад, від вітрових навантажень у висотних будівлях) або для з’єднання стін з фундаментом застосовуються сталеві стяжні болти та анкери, що проходять через CLT панелі. Ці болти можуть бути попередньо натягнуті для підвищення жорсткості конструкції та запобігання зміщенню.
• Демпферні з’єднання (Hold-downs): Це спеціальні сталеві елементи, що кріпляться до торців стінових панелей і до основи (фундаменту або нижнього поверху) для протидії перекиданню стін під впливом горизонтальних сил, таких як вітер або сейсмічні навантаження. Вони особливо важливі для високих вузьких стін.
• Спіральні цвяхи та шурупи для CLT: Сучасні системи кріплення включають оптимізовані шурупи та цвяхи з особливим різьбленням, що дозволяє уникнути попереднього свердління та забезпечує високу міцність з’єднання при мінімальному розтріскуванні деревини. Наприклад, в Австрії та Німеччині активно застосовуються гвинти RICON та GSA, які розроблені спеціально для CLT.

Особливо варто відзначити вузли ‘стіна-стіна’ та ‘стіна-перекриття’. У вертикальних з’єднаннях CLT стін часто використовують накладні дерев’яні або металеві пластини, або ж систему ‘шип-паз’ з подальшим ущільненням та кріпленням шурупами. У з’єднаннях стіна-перекриття, плита перекриття може спиратися на стіни зверху, або ж використовується врізка плити в стіну. Для передачі вертикальних навантажень від верхніх стін до нижніх через перекриття, часто застосовують спеціальні компресійні елементи (наприклад, з твердих порід деревини або сталі), що забезпечують безперервну передачу сили та компенсують можливу деформацію CLT від повзучості. Це дозволяє оптимізувати розподіл навантажень у конструкції з CLT панелей та забезпечує її довговічність.

Німеччина є лідером у впровадженні інноваційних будівельних технологій, і CLT панелі займають тут особливе місце завдяки своїм унікальним характеристикам. Переваги використання CLT стін у німецькому будівництві проявляються на багатьох рівнях – від швидкості монтажу до довгострокової стійкості та впливу на довкілля. Ці переваги дозволяють відповідати високим стандартам якості, енергоефективності та сталого розвитку, що є фундаментальними для європейської будівельної галузі.

• Швидкість та ефективність монтажу: CLT панелі виробляються на високоточному обладнанні з ЧПУ, що забезпечує ідеальне прилягання елементів на будівельному майданчику. Це значно прискорює процес зведення, скорочуючи загальні терміни будівництва на 30-50% порівняно з традиційними методами. Наприклад, для типового багатоповерхового будинку з CLT, збірка поверху може займати всього кілька днів. Така швидкість мінімізує вплив погодних умов та знижує витрати на будівельний майданчик.
• Висока міцність та структурна стабільність: Завдяки перехресному розташуванню шарів, CLT має високу міцність у двох напрямках, подібну до залізобетону, але при значно меншій вазі. Це дозволяє створювати надійні несучі конструкції для будівель до 10-12 поверхів і вище. Висока жорсткість CLT панелей забезпечує відмінну стійкість до деформацій та сейсмічних навантажень, що підтверджено численними випробуваннями та реальними проєктами в сейсмічно активних регіонах, таких як Японія або США.
• Теплоакумулюючі властивості та енергоефективність: Деревина є природним теплоакумулятором, що дозволяє CLT стінам ефективно згладжувати температурні коливання. У поєднанні з відповідним утепленням, CLT будівлі легко досягають стандартів пасивних будинків та забезпечують мінімальне споживання енергії. Цьому сприяє також виняткова повітронепроникність самого матеріалу та якісно виконаних вузлів.
• Екологічність та сталий розвиток: Використання CLT сприяє скороченню викидів CO2, оскільки деревина є відновлюваним ресурсом, а сам процес її виробництва має менший вуглецевий слід порівняно з бетоном чи сталлю. Німеччина активно підтримує будівництво з деревини як частину своєї стратегії зі скорочення викидів та розвитку циркулярної економіки.
• Комфорт та якість внутрішнього середовища: Дерев’яні поверхні CLT створюють здоровий мікроклімат у приміщеннях, регулюючи вологість та сприяючи зниженню рівня стресу. Відсутність шкідливих хімічних випарів робить CLT ідеальним для житлових, освітніх та медичних установ.

Німецькі будівельні компанії, такі як Rubner Holzbau та Binderholz, є провідними виробниками CLT, активно впроваджуючи його в масштабні проєкти – від багатофункціональних комплексів до шкіл та житлових кварталів. Ці проєкти демонструють, що CLT є не просто альтернативою, а висококонкурентним матеріалом, який відповідає найвищим вимогам сучасності.

В Україні технологія CLT набирає обертів, хоча ще й не досягла такого широкого застосування, як у Німеччині чи Австрії. Проєктування та будівництво з використанням CLT стін товщиною від 60 до 360 мм вимагає глибокого розуміння як загальнобудівельних норм, так і специфічних вимог до цього матеріалу. Враховуючи кліматичні умови України, а також поточний стан нормативної бази, є кілька ключових практичних аспектів, які необхідно враховувати.

• Адаптація до кліматичних умов: Український клімат характеризується значними перепадами температур та високою вологістю в осінньо-зимовий період. Це вимагає особливо ретельного підходу до теплотехнічних розрахунків та вибору товщини зовнішньої теплоізоляції для CLT стін. Згідно з ДБН В.2.6-31:2016 ‘Теплова ізоляція будівель’, опір теплопередачі Rq для зовнішніх стін житлових будівель у першій температурній зоні (більша частина України) має бути не менше 3,3 м²·К/Вт. Для досягнення цього показника, CLT панелі товщиною 120-160 мм необхідно доповнювати шаром утеплювача товщиною 200-250 мм (наприклад, мінеральної вати з λ = 0,04 Вт/(м·К)).
• Вимоги до вологозахисту та пароізоляції: Деревина, хоча і є стійким матеріалом, потребує захисту від надмірної вологи. Тому, при проєктуванні зовнішніх стін з CLT, критично важливо забезпечити надійну пароізоляцію з внутрішньої сторони та вітро-гідрозахист з зовнішньої. Це запобігає зволоженню утеплювача та самої CLT панелі, забезпечуючи довговічність конструкції та збереження її теплотехнічних властивостей. Коефіцієнт опору дифузії водяної пари (Sd) для пароізоляції повинен бути розрахований індивідуально, але зазвичай становить від 100 м до 1000 м.
• Пожежна безпека: Хоча деревина є горючим матеріалом, CLT панелі мають високу природну вогнестійкість завдяки своїй масивній структурі та процесу обвуглювання зовнішнього шару, який захищає внутрішні шари. Згідно з EN 13501-2, CLT може досягати класів вогнестійкості REI 30, REI 60, REI 90 і навіть REI 120, залежно від товщини та захисного облицювання. В Україні, відповідність вимогам ДБН В.1.1-7:2016 ‘Пожежна безпека об’єктів будівництва’ досягається шляхом правильного вибору товщини CLT, використання вогнестійких облицювальних матеріалів та захисних просочень.
• Логістика та монтаж: На відміну від країн ЄС, де існує розвинена інфраструктура для перевезення великогабаритних CLT панелей, в Україні логістика може бути складнішою. Проєктування повинно враховувати максимально допустимі габарити панелей для транспортування, щоб мінімізувати витрати та уникнути ускладнень. Монтаж CLT вимагає спеціалізованої техніки (крани) та кваліфікованого персоналу, що володіє досвідом роботи з великоформатними дерев’яними елементами.
• Нормативно-правова база: Хоча ДБН України загалом дозволяють використання інноваційних матеріалів, детальні норми та керівництва щодо проєктування та розрахунку CLT конструкцій можуть бути менш розробленими, ніж у Європі. Це вимагає від архітекторів та інженерів більш глибокого залучення до міжнародних стандартів (Eurocode 5) та використання верифікованих програмних комплексів для розрахунків.

Незважаючи на ці виклики, потенціал CLT в Україні величезний, особливо для будівництва енергоефективних та швидких у зведенні об’єктів. Технології клеєного бруса та CLT відкривають нові горизонти для архітектури та екологічного будівництва.

Для повного розуміння цінності CLT стін та їхніх оптимальних товщин в діапазоні 60–360 мм, важливо провести порівняльний бенчмарк з іншими поширеними будівельними технологіями, такими як традиційні дерев’яні каркасні будинки, клеєний брус та монолітні бетонні конструкції. Цей аналіз дозволяє виявити ключові переваги та особливості CLT з точки зору технічних характеристик, економіки та екологічності.

• CLT стіни проти каркасних дерев’яних стін:
  CLT панелі (100-200 мм) пропонують значно вищу несучу здатність та жорсткість у порівнянні з типовими каркасними стінами, що складаються з вертикальних стійок та обшивки (наприклад, OSB/гіпсокартон). CLT є самонесучою конструкцією, яка може виконувати функцію діафрагми жорсткості, тоді як каркасні стіни потребують додаткових елементів для забезпечення стабільності. Повітронепроникність CLT стін є кращою за рахунок суцільності матеріалу, що мінімізує ризики неконтрольованої інфільтрації повітря через численні з’єднання каркасу. Однак, каркасні стіни можуть легше досягати високих теплоізоляційних показників (низький U-фактор) завдяки можливості інтеграції товстого шару утеплювача без збільшення товщини несучої конструкції. Для CLT зовнішні стіни завжди потребують додаткового утеплення для досягнення сучасних норм, що вирівнює U-фактори, але додає шарів.
• CLT стіни проти клеєного бруса:
  Клеєний брус (наприклад, 200-240 мм) також є масивним дерев’яним матеріалом з високими теплотехнічними властивостями та естетичним виглядом. Проте CLT перевершує клеєний брус за двонаправленою міцністю та стабільністю, що дозволяє використовувати його як несучі плити перекриття та елементи, що працюють на зсув. Клеєний брус зазвичай використовується для вертикальних несучих стін, де основне навантаження передається вздовж волокон. З точки зору повітронепроникності, CLT панелі, завдяки своїй технології виробництва, мають менше швів та потенційних місць для витоків повітря, ніж стіни з клеєного бруса, які потребують ретельної герметизації між рядами. Швидкість монтажу CLT також часто вища через більший розмір та меншу кількість елементів.
• CLT стіни проти монолітного бетону:
  CLT панелі мають значно меншу вагу (приблизно 500 кг/м³ проти 2400 кг/м³ для бетону) при порівнянній або навіть вищій несучій здатності для певних видів навантажень. Це дозволяє зменшити витрати на фундаменти та прискорити будівництво. Теплотехнічні характеристики CLT значно кращі, оскільки бетон є хорошим провідником тепла (λ ≈ 1,7 Вт/(м·К)), тоді як деревина – ізолятором (λ ≈ 0,13 Вт/(м·К)). Для досягнення того ж U-фактора, бетонні стіни потребують значно товстішого шару утеплювача. Екологічний аспект також на боці CLT, оскільки виробництво бетону є одним з найбільших джерел викидів CO2 у світі. Однак, бетон може бути кращим за вологостійкістю у певних умовах (наприклад, для підземних конструкцій), та за акустичними властивостями без додаткових заходів.

Таким чином, CLT стіни, особливо в діапазоні товщин 120-200 мм для зовнішніх несучих конструкцій, представляють собою оптимальний баланс міцності, швидкості монтажу, енергоефективності та екологічності, що робить їх привабливим вибором для сучасного будівництва, особливо в умовах суворих європейських стандартів. Ця технологія дозволяє створювати надійні, довговічні та комфортні будівлі, які відповідають вимогам сталого розвитку.

Концепція ZEB (Zero Energy Building) або будівлі з майже нульовим споживанням енергії є фундаментальною для сучасної європейської будівельної політики. Вона спрямована на мінімізацію енергоспоживання будівлі протягом її життєвого циклу, компенсуючи решту потреби у енергії за рахунок відновлюваних джерел. CLT (Cross-Laminated Timber) панелі відіграють ключову роль у досягненні цих амбітних цілей, особливо в країнах Європи, де стандарти енергоефективності є одними з найсуворіших у світі.

Основні принципи інтеграції CLT в проєкти ZEB:

• Високий рівень теплоізоляції: Як вже зазначалося, CLT панелі, навіть тонкі (60-80 мм), в поєднанні з товстим шаром ефективного утеплювача (250-400 мм мінеральної вати або PIR-панелей), дозволяють досягти надзвичайно низьких значень U-фактора (менше 0,10-0,15 Вт/(м²·К)). Це значно знижує потребу в опаленні та охолодженні. Товщина CLT до 360 мм може бути використана в особливих випадках, де потрібна максимальна несуча здатність або вогнестійкість, але для теплоізоляції основний акцент все одно робиться на зовнішній шар утеплювача.
• Виняткова повітронепроникність: Сама по собі CLT панель є дуже герметичною. Завдяки ретельному проєктуванню та виконанню вузлів кріплення з використанням спеціальних герметиків та повітронепроникних стрічок, досягається показник n50 < 0,6 год⁻¹, що є стандартом для пасивних будинків. Це мінімізує втрати тепла через інфільтрацію повітря, що є однією з головних причин енерговтрат у традиційних будівлях.
• Термічна маса та природне регулювання клімату: Хоча деревина є легшим матеріалом, ніж бетон, масивні CLT стіни мають достатню теплову інерцію для згладжування добових температурних коливань. Це сприяє стабілізації внутрішньої температури та зниженню пікових навантажень на системи опалення/охолодження. Додатково, деревина природно регулює вологість у приміщенні, створюючи комфортніші умови для мешканців.
• Інтеграція з відновлюваними джерелами енергії: Завдяки легкій вазі CLT конструкцій, вони ідеально підходять для інтеграції великих площ сонячних панелей на дахах без значного посилення несучих елементів. Це дозволяє легко перетворити будівлю на активного виробника енергії.
• Швидкість будівництва та якість: Високоточне заводське виготовлення CLT панелей та швидкий монтаж на майданчику скорочують терміни будівництва, що позитивно впливає на загальну вартість проєкту та дозволяє швидше ввести будівлю в експлуатацію. Це також зменшує ризики пошкодження матеріалів на будмайданчику та забезпечує високу якість кінцевої конструкції.

Таким чином, CLT є не просто будівельним матеріалом, а інтегральною частиною стратегії ZEB у Європі. Він дозволяє створювати будівлі, які є не тільки енергоефективними, але й здоровими, комфортними та сталими для майбутніх поколінь. Цей підхід вже активно реалізується в Німеччині, Австрії та Скандинавії, де CLT панелі є основним конструктивним елементом у багатьох проєктах будинків з майже нульовим споживанням енергії та навіть позитивним енергетичним балансом.