ПІДГОТОВКА ПЛОЩАДКИ ПІД МОНТАЖ ДОМОКОМПЛЕКТУ KOLEO

Першим і найважливішим кроком у підготовці будівельної площадки є комплексні геодезичні вишукування та детальний аналіз ґрунтів. Згідно з ДБН Б.2.1-10:2018 ‘Геодезичні роботи у будівництві’, ці дослідження є обов’язковими для отримання вихідних даних для проєктування фундаменту. Метою є визначення фізико-механічних властивостей ґрунтів, таких як несуча здатність, ступінь пучистості, рівень ґрунтових вод (РГВ) та їх сезонні коливання. Наприклад, для глинистих ґрунтів з високим вмістом вологи характерна висока пучистість, що може призвести до нерівномірного підняття та осідання фундаменту при циклічному замерзанні-відтаванні. Піщані ґрунти, навпаки, мають високу несучу здатність, але низьку опірність зсувам без належного ущільнення.

Визначення РГВ критично важливе. Якщо РГВ знаходиться на глибині менше 1,5–2,0 м від проєктної позначки закладення фундаменту, це вимагає застосування додаткових гідроізоляційних заходів або влаштування дренажної системи. Для важких, водонасичених ґрунтів, таких як суглинки або глини, коефіцієнт стисливості може сягати 0,05–0,1 МПа^-1, що потребує значно більшої площі підошви фундаменту або використання пальових рішень. Результати цих вишукувань лягають в основу розрахунку оптимального типу фундаменту та його параметрів, забезпечуючи структурну цілісність та запобігаючи деформаціям. Відсутність або неякісне проведення геодезичних робіт — це прямий шлях до потенційних проблем, таких як тріщини у стінах або просідання будівлі, що особливо критично для дерев’яних конструкцій, які менш толерантні до диференційних осідань.

Ці дані дозволяють також коректно спланувати всі наступні дренажні системи та гідроізоляцію.

Після завершення геодезичних вишукувань починається етап планування ділянки та проведення підготовчих земляних робіт. Це включає розчистку території від рослинності, видалення верхнього родючого шару ґрунту (до 20-30 см), який непридатний як основа для фундаменту через високий вміст органічних речовин та стисливість. Далі відбувається вертикальне планування, що передбачає формування ухилів для ефективного відведення поверхневих вод від майбутнього будинку. Ухили зазвичай становлять 2–5% на відстані до 5 метрів від периметра фундаменту. Точна розмітка осей будівлі виконується за допомогою геодезичного обладнання (тахеометрів або GPS-систем) з допуском не більше +/- 5 мм, що відповідає вимогам ДБН В.1.3-2:2010 ‘Геодезичні роботи у будівництві’.

Підготовка котловану або траншей під фундамент вимагає особливої уваги. Глибина котловану визначається проєктною глибиною закладення фундаменту, яка, у свою чергу, залежить від глибини промерзання ґрунту для даного регіону України, типу ґрунтів та навантаження від будівлі. Наприклад, для центральних регіонів України глибина промерзання може варіюватися від 0,8 до 1,2 метра. Основа котловану повинна бути максимально рівною та ущільненою. Зазвичай, після екскаваторних робіт, дно котловану доопрацьовується вручну, а потім ущільнюється віброплитами до коефіцієнта ущільнення не менше 0,95. Будь-які порушення цілісності несучого шару ґрунту повинні бути усунені шляхом заміни на непучистий ґрунт (пісок, щебінь) з пошаровим трамбуванням. Важливо забезпечити також належну логістику для домокомплекту KOLEO, оскільки великі елементи потребують вільного простору для маневру кранової техніки.

Вибір оптимального типу фундаменту для домокомплекту KOLEO є критично важливим етапом, що безпосередньо впливає на стабільність та експлуатаційні характеристики майбутнього будинку. Цей вибір базується на результатах інженерно-геологічних вишукувань, аналізу загальних навантажень від будівлі (постійні, тимчасові, снігові, вітрові) згідно з ДБН В.1.2-2:2006 ‘Навантаження і впливи’, а також кліматичних умов регіону. Для дерев’яних конструкцій, які є відносно легкими порівняно з цегляними або бетонними будівлями, часто застосовуються стрічкові, плитні (УШП – утеплена шведська плита) або пальові фундаменти.

Стрічковий фундамент є класичним рішенням, що підходить для більшості типів ґрунтів із достатньою несучою здатністю. Він ефективно розподіляє навантаження від стін по периметру, забезпечуючи стабільність. Глибина закладення стрічкового фундаменту повинна бути нижче глибини промерзання ґрунту, що унеможливлює вплив сил морозного пучіння. Для домокомплекту KOLEO, де використовуються легкі дерев’яні конструкції, допускається використання малозаглиблених стрічкових фундаментів на непучистих ґрунтах або при застосуванні ефективної дренажної системи та утеплення цоколя. Наприклад, мінімальна ширина підошви фундаменту розраховується за формулою F = N / (R0 * k), де N – розрахункове навантаження, R0 – нормативний опір ґрунту, k – коефіцієнт умов роботи.

Плитний фундамент (УШП) стає все більш популярним для енергоефективних будинків KOLEO. Він являє собою монолітну залізобетонну плиту, що рівномірно розподіляє навантаження на велику площу, що є ідеальним для слабких або неоднорідних ґрунтів. Додатковою перевагою УШП є інтегрована система теплої підлоги та ефективна теплоізоляція, що значно покращує теплотехнічні показники всього будинку, дозволяючи досягти коефіцієнта теплопередачі U < 0,15 Вт/(м²⋅К) для основи. Це критично для сучасних дерев’яних конструкцій.

Пальові фундаменти, включно з гвинтовими палями або буронабивними, застосовуються на ділянках зі слабкими ґрунтами, високим рівнем ґрунтових вод або значним перепадом висот. Вони передають навантаження на більш щільні та стійкі шари ґрунту, розташовані на значній глибині. Для домокомплекту KOLEO, особливо на схилах, пальовий фундамент може бути єдиним ефективним рішенням, забезпечуючи надійну опору та мінімізуючи обсяг земляних робіт.

Стрічковий фундамент, попри свою традиційність, вимагає точного дотримання технології, особливо при будівництві дерев’яних домокомплектів KOLEO. Його конструкція складається з піщано-гравійної подушки, гідроізоляції, армованого монолітного поясу та цокольної частини. Глибина закладення підошви фундаменту повинна бути на 20-30 см нижче розрахункової глибини промерзання ґрунту для даної кліматичної зони України, що забезпечує стабільність основи. Наприклад, для Житомирської області середня нормативна глибина промерзання становить 1,0 м, отже, підошва фундаменту повинна бути на глибині не менше 1,2-1,3 м.

Після формування траншеї, на її дно укладається піщано-гравійна подушка товщиною 200-300 мм, яка ретельно трамбується шарами по 100 мм з проливанням водою. Ця подушка слугує дренажним шаром, запобігаючи капілярному підняттю вологи та зменшуючи сили морозного пучіння. Далі встановлюється гідроізоляція (наприклад, щільна поліетиленова плівка або руберойд), яка захищає бетон від втрати цементного молочка в ґрунт та від капілярної вологи. Арматурний каркас збирається згідно з проєктом, зазвичай, це чотири стрижні робочої арматури діаметром 10-14 мм (клас А-ІІІ/А400С) у поздовжньому напрямку, з’єднані поперечними та вертикальними хомутами діаметром 6-8 мм (клас А-I/А240) з кроком 200-300 мм. Згідно з ДСТУ Б В.2.6-182:2011, мінімальний захисний шар бетону для арматури повинен становити 30 мм.

Бетонна суміш класу не нижче В20 (М250) заливається безперервно, щоб уникнути холодних швів, які можуть знизити міцність конструкції. Важливо забезпечити вібраційне ущільнення бетону для видалення повітряних бульбашок та досягнення максимальної щільності. Після застигання бетону (28 днів для досягнення проєктної міцності), цокольна частина фундаменту гідроізолюється бітумною мастикою або рулонними матеріалами в два шари для захисту дерев’яного домокомплекту KOLEO від прямого контакту з вологою ґрунту. Між фундаментом та першим вінцем дерев’яного будинку обов’язково укладається горизонтальна гідроізоляція (руберойд, бікрост у 2 шари) для переривання капілярного підняття вологи. Ці заходи забезпечують довговічність дерев’яних елементів і запобігають їх гниттю.

Утеплена шведська плита (УШП) є одним з найбільш прогресивних та енергоефективних типів фундаментів, що ідеально підходить для сучасних дерев’яних домокомплектів KOLEO. Її концепція полягає в інтеграції фундаменту, теплоізоляції та системи опалення ‘тепла підлога’ в єдину монолітну конструкцію. Це забезпечує значне зниження тепловтрат через основу будівлі та оптимізацію енергоспоживання. За даними європейських стандартів (наприклад, Passivhaus), коефіцієнт теплопередачі U для основи будинку не повинен перевищувати 0,15 Вт/(м²⋅К), чого легко досягти з УШП.

Технологія монтажу УШП починається з ретельної підготовки основи: укладання дренажного шару з піску та щебеню товщиною 200-400 мм, який ущільнюється до коефіцієнта 0,98. На цей шар укладається гідроізоляція (геотекстиль, потім плівка), що запобігає проникненню вологи знизу. Наступний крок – укладання екструдованого пінополістиролу (XPS) товщиною 150-300 мм у кілька шарів по периметру та під внутрішніми стінами, а також під основною плитою. XPS має низький коефіцієнт теплопровідності (λ = 0,029-0,034 Вт/(м⋅К)) і високу міцність на стиск (від 250 до 500 кПа), що робить його ідеальним для такої конструкції.

Далі монтується арматурний каркас (зазвичай дві сітки з арматури Ø10-12 мм з кроком 150-200 мм), а між сітками прокладаються труби системи теплої підлоги. Заливка бетоном класу не нижче В25 (М350) виконується за один раз, з обов’язковим віброущільненням. Товщина плити зазвичай становить 100-150 мм у центральній частині та 200-300 мм по периметру, де формуються ребра жорсткості. Після набору міцності, УШП є готовою основою під фінішне покриття підлоги. Завдяки високій теплоізоляції та інерційності, УШП забезпечує рівномірний розподіл тепла та комфортний мікроклімат у будинку KOLEO, знижуючи витрати на опалення до 30-40% порівняно з традиційними фундаментами. Це є ключовим елементом для досягнення стандартів майже нульового споживання енергії (ZEB).

Забезпечення структурної цілісності та довговічності фундаменту є безумовним пріоритетом для будь-якого будівельного проєкту, і особливо для високоякісних дерев’яних домокомплектів KOLEO. Довговічність фундаменту визначається не лише якістю матеріалів, але й правильністю його проєктування та виконання. Основою є точний розрахунок навантажень, що передаються на фундамент, згідно з ДБН В.1.2-2:2006 ‘Навантаження і впливи’. Цей розрахунок враховує власну вагу конструкцій, корисні навантаження (меблі, люди), снігові та вітрові навантаження, а також сейсмічні впливи для відповідних регіонів. Наприклад, для 3-го снігового району України (ДСТУ Н Б В.1.2-13:2018) нормативне снігове навантаження становить 180 кг/м², що вимагає врахування при розрахунку несучої здатності фундаменту та розмірів його підошви.

Важливим аспектом є захист від капілярної вологи та гідроізоляція. Дерев’яні конструкції, такі як у домокомплектах KOLEO, вкрай чутливі до вологи, яка може спричинити гниття та руйнування матеріалу. Тому обов’язковим є влаштування горизонтальної гідроізоляції між фундаментом та першим вінцем дерев’яної стіни. Це може бути двошаровий руберойд або спеціальні бітумно-полімерні мембрани. Вертикальна гідроізоляція фундаменту (обмазувальна бітумна мастика або рулонні матеріали) захищає зовнішні поверхні фундаменту від ґрунтових вод. У разі високого рівня ґрунтових вод, додатково влаштовується пристінний дренаж, що відводить воду від фундаменту до колектора.

Для стрічкових фундаментів важливо забезпечити ефективну вентиляцію підпільного простору або наявність вентиляційних отворів (продухів) у цоколі. Ці продухи, загальною площею не менше 1/400 площі підпілля, запобігають скупченню вологи та конденсату, забезпечуючи сухість дерев’яних балок перекриття. Всі ці заходи у комплексі гарантують, що фундамент KOLEO витримуватиме проєктні навантаження протягом усього терміну експлуатації (не менше 100 років) і забезпечуватиме стабільність та довговічність усієї будівлі.

Правильна прокладка інженерних комунікацій на етапі підготовки будівельної площадки є запорукою безперебійної та ефективної роботи всіх систем майбутнього будинку KOLEO. Цей етап включає введення водопостачання, каналізації, електропостачання, а також, за необхідності, газопостачання та влаштування дренажних систем. Всі комунікації повинні прокладатися з урахуванням місцевих нормативів та стандартів, таких як ДБН В.2.5-64:2012 ‘Внутрішній водопровід та каналізація’ та ДБН В.2.5-20:2018 ‘Газопостачання’.

Лінії водопроводу та каналізації прокладаються у траншеях з ухилом для самопливної каналізації (зазвичай 2 см на 1 метр довжини для труб діаметром 110 мм). Глибина залягання труб повинна бути нижче глибини промерзання ґрунту, щоб уникнути їх пошкодження взимку. Для водопроводу це критично, і часто використовується утеплення труб або прокладання гріючого кабелю. Місця введення комунікацій у фундамент або стіни повинні бути герметично ізольовані спеціальними гільзами та гідроізоляційними манжетами, щоб запобігти проникненню вологи в конструкцію.

Електропостачання передбачає прокладання силових кабелів у землі в захисних трубах (наприклад, гофрованих ПВХ або ПНД) на глибині не менше 0,7 метра згідно з ПУЕ (Правила улаштування електроустановок). Обов’язковим є влаштування контуру заземлення та блискавкозахисту, особливо для дерев’яних будинків. Усі ці роботи повинні виконуватися кваліфікованими фахівцями з дотриманням правил безпеки. Інтеграція сучасних інженерних систем на ранньому етапі дозволяє уникнути складних та дорогих доробок після завершення основного будівництва, гарантуючи ефективність та безпеку експлуатації будинку KOLEO.

Етап контролю якості та приймання робіт з підготовки будівельної площадки є завершальним, але не менш важливим, ніж попередні. Він забезпечує відповідність виконаних робіт проєктній документації та вимогам будівельних норм. Контроль починається з перевірки геодезичних розбивочних робіт: правильність винесення осей, відміток висот та відповідність розмірів котловану/траншей. Допуски на лінійні розміри не повинні перевищувати ±10 мм, а на позначки висот – ±5 мм, згідно з ДБН А.3.1-5:2016 ‘Організація будівельного виробництва’.

Якість ущільнення ґрунту в основі фундаменту перевіряється за допомогою динамічного зондування або лабораторних випробувань на визначення коефіцієнта ущільнення. Він повинен бути не нижче 0,95–0,98. Візуально оцінюється якість виконання піщано-гравійної подушки, відсутність сторонніх включень та рівномірність шарів. Під час бетонування фундаменту контролюються клас бетону (зазвичай шляхом відбору проб та лабораторних випробувань), рівномірність заливки, відсутність розшарувань та якість віброущільнення. Після розпалубки перевіряється геометрія фундаменту, відсутність раковин, тріщин та оголеної арматури.

Особлива увага приділяється якості гідроізоляційних робіт: суцільність шару, відсутність пошкоджень та надійність примикань. Для підземних комунікацій перевіряється глибина залягання, ухили та герметичність з’єднань. Усі виявлені відхилення повинні бути зафіксовані та усунені до початку монтажу домокомплекту KOLEO. Оформлення актів прихованих робіт та виконавчої документації є обов’язковим. Лише після підписання акта приймання-передачі робіт можна приступати до наступного етапу, будучи впевненим у надійності та довговічності основи для вашого майбутнього будинку.