ЛІЦЕНЗІЯ ЧИ ПОВІДОМЛЕННЯ

Українське законодавство чітко регламентує порядок отримання дозволів на будівництво, що викладено в Законі України ‘Про регулювання містобудівної діяльності’ та підзаконних актах, зокрема, у Постанові Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції, що діяла до змін, а тепер варто орієнтуватися на актуальні положення Закону 208-IX та похідних актів). Центральним елементом цієї системи є класифікація об’єктів будівництва за класом наслідків (відповідальності), скорочено СС (від ‘слідства та наслідки’). Ця класифікація є ключовою для визначення необхідної дозвільної процедури: подання повідомлення про початок будівельних робіт або отримання дозволу (ліцензії) на виконання будівельних робіт.

Зазвичай, об’єкти з незначними наслідками (СС1) можуть будуватися на підставі повідомлення, тоді як об’єкти із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками вимагають дозволу. До класу СС1 належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки не вище двох поверхів (без урахування мансарди), господарські будівлі, гаражі, що розташовані на присадибних ділянках, а також об’єкти, які за показниками надійності та можливості обвалення не становлять значної небезпеки для суспільства. Об’єкти СС2 включають багатоквартирні житлові будинки, громадські будівлі, об’єкти промисловості та інфраструктури, де в разі обвалення або аварії існує ризик для значної кількості людей або матеріальних цінностей. До класу СС3 відносяться унікальні об’єкти, об’єкти підвищеної небезпеки, великі промислові комплекси, висотні будівлі, що можуть призвести до катастрофічних наслідків у разі їх руйнування. Розуміння цієї класифікації є першим і найважливішим кроком для кожного забудовника, що дозволяє коректно оцінити необхідний обсяг документації та часові витрати на отримання дозвільних документів.

Оновлене законодавство, зокрема, Закон України ‘Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності’ (№ 5655), продовжує трансформувати дозвільну систему. Забудовникам критично важливо відстежувати зміни та консультуватися з кваліфікованими юристами чи архітекторами для забезпечення повної відповідності. Врахування цих правових нюансів на ранніх етапах проєктування дозволяє уникнути юридичних колізій та оптимізувати процес будівництва.

Для об’єктів з класом наслідків СС1, як правило, достатньо подати повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК). Це значно спрощує процедуру, оскільки не вимагає попереднього отримання дозволу. Проте це не звільняє від необхідності розроблення проєктної документації відповідно до ДБН. Для об’єктів СС2 та СС3 обов’язковим є отримання дозволу на виконання будівельних робіт, що передбачає проходження експертизи проєктної документації та перевірку її відповідності будівельним нормам, стандартам і правилам. Це є складнішим і тривалішим процесом, але необхідним для забезпечення безпеки та надійності таких об’єктів.

Важливо зазначити, що для всіх об’єктів будівництва, незалежно від класу наслідків, необхідно мати належним чином оформлені документи на земельну ділянку, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (МУО), а також розроблену проєктну документацію. Без цих базових документів жодна дозвільна процедура не буде успішною. Зважаючи на динаміку змін у містобудівному законодавстві, особливо актуальним є постійний моніторинг оновлень та кваліфікована юридична підтримка.

Визначення класу наслідків (СС) є фундаментальним кроком у будівельному процесі, оскільки саме від нього залежить необхідна дозвільна процедура та обсяг вимог до проєктної документації. Згідно з ДБН А.2.2-3:2014 ‘Склад та зміст проєктної документації на будівництво’, об’єкти будівництва поділяються на такі класи:

1. СС1 (незначні наслідки): До цієї категорії належать об’єкти, де можлива шкода для здоров’я або життя людей, що постійно перебувають на об’єкті, не перевищує 50 осіб; для тих, хто періодично перебуває – 100 осіб. Можливі фінансові збитки не повинні перевищувати 2500 мінімальних заробітних плат. Прикладами є індивідуальні житлові будинки, невеликі господарські будівлі. Для таких об’єктів достатньо подати повідомлення про початок будівельних робіт.
2. СС2 (середні наслідки): Об’єкти, де можлива шкода для здоров’я або життя людей, що постійно перебувають, від 50 до 400 осіб; для тих, хто періодично перебуває – від 100 до 1000 осіб. Можливі фінансові збитки – від 2500 до 10000 мінімальних заробітних плат. Це, наприклад, багатоквартирні житлові будинки (до 9 поверхів), торговельні центри, школи, лікарні. Для об’єктів СС2 потрібен дозвіл на виконання будівельних робіт, що передбачає проходження експертизи проєктної документації.
3. СС3 (значні наслідки): Об’єкти, де можлива шкода для здоров’я або життя людей, що постійно перебувають, понад 400 осіб; для тих, хто періодично перебуває – понад 1000 осіб. Можливі фінансові збитки перевищують 10000 мінімальних заробітних плат. До СС3 відносяться великі промислові підприємства, висотні будівлі, стадіони, об’єкти підвищеної екологічної небезпеки. Для таких об’єктів також потрібен дозвіл, але вимоги до експертизи та контролю значно суворіші, часто із залученням державних експертних установ.

Визначення класу наслідків здійснюється проєктною організацією під час розроблення проєктної документації. Відповідальність за правильність визначення класу наслідків несе головний архітектор проєкту (ГАП) або головний інженер проєкту (ГІП). Помилка на цьому етапі може призвести до визнання будівництва самочинним, а це тягне за собою юридичні та фінансові ризики. Згідно з положеннями ДБН А.2.2-3:2014, для об’єктів, що належать до класів наслідків СС2 та СС3, обов’язковим є проведення експертизи проєктної документації. Ця експертиза перевіряє не лише відповідність проєктних рішень будівельним нормам та стандартам, а й правильність визначення класу наслідків, що є додатковою гарантією правомірності будівельних робіт. З урахуванням поточної тенденції до диджиталізації, процедури подання повідомлень та отримання дозволів все частіше інтегруються в електронні державні сервіси, що вимагає від забудовників відповідної підготовки та адаптації.

Для проєктів з класом наслідків СС2 або СС3 експертиза проєктної документації є обов’язковою, вона включає перевірку на відповідність міцності, надійності, довговічності, пожежній безпеці, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, вимог щодо захисту довкілля та енергоефективності. У випадку СС3 до експертизи можуть залучатися спеціалізовані державні установи.

Проєктна документація є основою будь-якого будівельного проєкту, і її якість безпосередньо впливає на визначення класу наслідків, а отже, й на процедуру отримання дозволів. Згідно з ДБН А.2.2-3:2014, склад та зміст проєктної документації повинні чітко відповідати класу наслідків об’єкта. Для об’єктів СС1 обсяг документації є мінімальним і може обмежуватися ескізним проєктом та будівельним паспортом, хоча детальний проєкт завжди рекомендується. Для об’єктів СС2 та СС3 вимагається повний комплект проєктної документації, включаючи стадії ‘Проєкт’ (П) та ‘Робоча документація’ (РД), або ‘Проєктна документація на будівництво’ (ПДБ) та ‘Робоча документація’ (РД), залежно від складності.

Проєктна документація повинна містити такі ключові розділи:

• Загальна пояснювальна записка: Включає техніко-економічні показники, обґрунтування прийнятих рішень, а також визначення класу наслідків з посиланням на відповідні нормативи та розрахунки.
• Генеральний план: Містить схему розташування об’єкта на ділянці, під’їзні шляхи, благоустрій.
• Архітектурно-будівельні рішення: Плани, фасади, розрізи, специфікації матеріалів та конструкцій.
• Конструктивні рішення: Детальні розрахунки несучих конструкцій, фундаментів, перекриттів, покрівлі з урахуванням навантажень (вітрових, снігових, сейсмічних) та впливів. Саме тут закладаються принципи забезпечення структурної цілісності.
• Інженерні системи: Проєкти систем водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції (наприклад, як у системі вентиляції), електропостачання, зв’язку.
• Охорона праці, пожежна безпека, екологія, енергоефективність: Розділи, що забезпечують відповідність об’єкта всім нормативним вимогам.

Для об’єктів СС2 та СС3 якісно розроблена проєктна документація є передумовою успішного проходження експертизи. Експерти перевіряють повноту, достовірність та відповідність усіх рішень вимогам чинних ДБН, норм та правил. Будь-які недоліки або невідповідності можуть призвести до зауважень, необхідності доопрацювання або навіть до відмови в погодженні проєкту, що значно затягує процес отримання дозволу. Тому вибір кваліфікованої проєктної організації та відповідального архітектора є критично важливим на цьому етапі.

Сучасні інструменти, такі як BIM (Building Information Modeling), відіграють все більшу роль у розробці проєктної документації. Використання BIM дозволяє не лише покращити якість проєктування, а й автоматизувати перевірку на відповідність нормам, що може прискорити процес експертизи та мінімізувати помилки. Комплексний підхід до проєктної документації, що включає ретельне опрацювання всіх розділів та своєчасне внесення коригувань, є запорукою успішного отримання всіх необхідних дозвільних документів.

Тип фундаменту, обраний для будівельного об’єкта, має прямий та суттєвий вплив на його категорію складності та, як наслідок, на клас наслідків (СС). Вибір фундаменту залежить від багатьох факторів, включаючи інженерно-геологічні умови ділянки, рівень ґрунтових вод, навантаження від будівлі, а також особливості конструктивної схеми об’єкта. Усі ці аспекти ретельно аналізуються під час проєктування та впливають на загальну складність проєкту, а отже, і на дозвільні процедури.

Розглянемо, як різні типи фундаментів можуть впливати на клас наслідків:

• Стрічкові фундаменти: Є найпоширенішим типом для об’єктів СС1 (індивідуальні житлові будинки) та деяких об’єктів СС2. Їхня конструкція відносно проста, а розрахунки добре відпрацьовані. Проте, на складних ґрунтах (пучинисті, просідаючі) або при великих навантаженнях, вимоги до проєктування та виконання стрічкового фундаменту можуть підвищити загальну складність об’єкта, наближаючи його до верхньої межі СС1 або навіть пересуваючи до СС2, особливо якщо потрібні складні дренажні системи або посилення основи.
• Плитні (УШП) фундаменти: Часто застосовуються для об’єктів СС1 та СС2, особливо на слабких або неоднорідних ґрунтах. Плитний фундамент забезпечує рівномірний розподіл навантажень, що підвищує надійність. Проте, сам процес проєктування та виконання УШП може бути складнішим, ніж для стрічкових, через необхідність врахування теплоізоляції, інженерних комунікацій всередині плити. Це додає елементів складності, що може впливати на сприйняття об’єкта під час експертизи.
• Пальові фундаменти: Застосовуються для об’єктів СС2 та СС3, де є великі навантаження або слабкі ґрунти на значній глибині. Проєктування та влаштування пальових фундаментів є складним інженерним завданням, що вимагає глибоких знань геотехніки, спеціалізованого обладнання та детальних розрахунків на несучу здатність та деформації. Використання пальових фундаментів майже завжди автоматично підвищує об’єкт до класу СС2 або СС3 через високу відповідальність конструкції та потенційні наслідки у разі помилки.

Для будь-якого типу фундаменту, згідно з ДБН В.2.1-10:2018 ‘Основи та фундаменти будівель та споруд’, проєктна документація повинна містити результати інженерно-геологічних вишукувань, розрахунки несучої здатності ґрунтів та фундаментів, а також очікувані деформації. Недостатність або відсутність цих даних у проєкті є прямою підставою для негативного висновку експертизи та затягування процесу отримання дозволу. Тому, при виборі типу фундаменту, необхідно враховувати не лише технічну доцільність, а й його вплив на загальну складність проєкту та дозвільні процедури, що в кінцевому підсумку вплине на бюджет та терміни реалізації об’єкта.

Забезпечення структурної цілісності будівельного об’єкта є першочерговою вимогою, що закладається в основу всіх ДБН та перевіряється під час експертизи проєкту. Структурна цілісність означає здатність будівлі витримувати всі передбачені навантаження та впливи (власна вага, корисні навантаження, вітрові, снігові, сейсмічні навантаження) протягом усього терміну експлуатації без неприпустимих деформацій та руйнувань. Для України, з її різноманітними кліматичними та геологічними умовами, дотримання цих вимог набуває особливого значення.

Ключові вимоги до забезпечення структурної цілісності містяться у таких ДБН:

• ДБН В.1.2-2:2006 ‘Навантаження і впливи’: Визначає нормативні значення навантажень, які повинні бути враховані при проєктуванні.
• ДБН В.2.6-98:2009 ‘Конструкції будівель і споруд. Основи та фундаменти’: Встановлює вимоги до проєктування та розрахунку фундаментів, взаємодії будівлі з ґрунтом.
• ДБН В.2.6-160:2010 ‘Конструкції будівель і споруд. Сталеві конструкції. Проектування’: Норми для проєктування металевих конструкцій.
• ДБН В.2.6-98:2009 ‘Конструкції будівель і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Проектування’: Вимоги до бетонних та залізобетонних елементів.

Під час експертизи проєктної документації, особливо для об’єктів СС2 та СС3, особлива увага приділяється розділу ‘Конструктивні рішення’. Експерти перевіряють:

• Правильність визначення розрахункових схем та моделей конструкцій.
• Коректність збору навантажень та їх комбінацій відповідно до ДБН В.1.2-2:2006.
• Достовірність розрахунків несучої здатності елементів (колон, балок, плит, ферм) та вузлів з’єднань, включаючи перевірку на міцність, стійкість та жорсткість.
• Відповідність прийнятих конструктивних рішень вимогам пожежної безпеки (наприклад, вогнестійкість конструкцій) та сейсмостійкості (для регіонів з підвищеною сейсмічністю).
• Наявність та обґрунтованість рішень щодо забезпечення довговічності конструкцій, включаючи захист від корозії, гниття та інших деструктивних факторів.

Будь-які відхилення від нормативних вимог, помилки в розрахунках або невідповідність прийнятих рішень сучасним стандартам є підставою для надання негативного висновку експертизи. Це підкреслює необхідність залучення до проєктування виключно кваліфікованих інженерів-конструкторів, які мають досвід роботи з об’єктами відповідного класу наслідків. Висока якість проєктних рішень щодо структурної цілісності не тільки забезпечує безпеку майбутньої будівлі, а й значно прискорює проходження дозвільних процедур.

Отримання дозволу або подання повідомлення на початок будівельних робіт є багатокроковим процесом, що вимагає ретельної підготовки та знання нормативних вимог. Цей практичний гайд допоможе забудовникам зорієнтуватися в основних етапах.

1. Отримання вихідних даних:
   • Право власності на земельну ділянку: Переконайтеся, що ви маєте всі необхідні документи на землю (державний акт, витяг з реєстру речових прав, договір оренди тощо).
   • Містобудівні умови та обмеження (МУО): Зверніться до органу містобудування та архітектури за місцем розташування ділянки. МУО містять ключові параметри майбутньої забудови: дозволену висотність, щільність забудови, відступи від меж ділянки, максимальний відсоток забудови, вимоги до зовнішнього вигляду та інші. Без МУО неможливе коректне проєктування.
   • Технічні умови на підключення до інженерних мереж: Отримайте технічні умови від балансоутримувачів мереж (водопостачання, каналізації, електропостачання, газопостачання, теплопостачання) для всіх необхідних комунікацій.
2. Розроблення проєктної документації:
   • Зверніться до ліцензованої проєктної організації або архітектора. На основі отриманих вихідних даних розробляється проєкт будівництва. Обсяг та деталізація проєкту залежить від визначеного класу наслідків (СС1, СС2, СС3).
   • Для об’єктів СС1 може бути достатньо будівельного паспорта (для індивідуальних, садових, дачних будинків до 500 м² та до двох поверхів) або ескізного проєкту.
   • Для СС2 та СС3 обов’язковим є розроблення проєкту на стадії ‘П’ та ‘РД’ згідно з ДБН А.2.2-3:2014.
3. Визначення класу наслідків (СС):
   • Проєктна організація, відповідальна за розробку проєкту, визначає клас наслідків об’єкта (СС1, СС2, СС3) відповідно до ДБН В.1.2-14:2018 ‘Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд’. Цей етап є критичним, оскільки визначає подальшу процедуру.
4. Експертиза проєктної документації (для СС2 та СС3):
   • Якщо об’єкт належить до класів СС2 або СС3, проєктна документація повинна пройти обов’язкову експертизу. Експертиза перевіряє відповідність проєкту ДБН, правильність розрахунків, енергоефективність, екологічну безпеку та інші аспекти.
   • Висновок експертизи є обов’язковим документом для отримання дозволу на будівництво.
5. Реєстрація повідомлення або отримання дозволу:
   • Для СС1: Подається повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органу ДАБК через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через електронну систему. До повідомлення додаються копії документів на землю, МУО, ескізний проєкт (за наявності), відомості про автора проєкту та відповідальних виконавців робіт.
   • Для СС2 та СС3: Подається заява про отримання дозволу на виконання будівельних робіт до органу ДАБК. До заяви додаються копії документів на землю, МУО, затверджений проєкт, висновок експертизи (для СС2 та СС3), відомості про підрядника, автора проєкту та відповідальних виконавців робіт.
6. Реєстрація декларації про готовність об’єкта до експлуатації або акта введення в експлуатацію:
   • Після завершення будівельних робіт необхідно оформити документи про готовність об’єкта до експлуатації. Для СС1 це декларація, для СС2 та СС3 – акт введення в експлуатацію, що підтверджується видачею відповідного сертифіката.

Кожен етап вимагає уваги до деталей та дотримання термінів. Рекомендується залучати кваліфікованих фахівців (юристів, інженерів, архітекторів) для супроводу всього процесу.

Процес оформлення дозвільних документів на будівництво в Україні є складним та багатогранним, і нерідко забудовники стикаються з типовими помилками, що можуть призвести до значних затримок, фінансових втрат або навіть юридичних проблем. Розуміння цих ризиків та способів їх уникнення є ключовим для успішної реалізації проєкту.

1. Неправильне визначення класу наслідків (СС): Це одна з найпоширеніших та найсерйозніших помилок. Заниження класу наслідків (наприклад, реєстрація об’єкта СС2 як СС1) призведе до визнання будівництва самочинним. Це тягне за собою штрафи, приписи про знесення, а в деяких випадках – кримінальну відповідальність. Важливо довіряти це завдання кваліфікованим проєктувальникам та не намагатися штучно спростити процедуру.

2. Відсутність або невідповідність вихідних даних: Неповний пакет документів на землю, застарілі або невідповідні Містобудівні умови та обмеження (МУО), відсутність технічних умов на підключення до інженерних мереж – усе це блокує процес на початковому етапі. Особливу увагу слід приділяти цільовому призначенню земельної ділянки: будівництво на землі невідповідного цільового призначення є незаконним і може призвести до незворотних наслідків.

3. Неякісна проєктна документація: Помилки в розрахунках, невідповідність ДБН, неповний склад розділів проєкту, відсутність необхідних погоджень (наприклад, щодо пожежної безпеки, екології) призводять до негативного висновку експертизи (для СС2, СС3) або відмови у реєстрації повідомлення. Навіть для об’єктів СС1, які не вимагають експертизи, неякісний проєкт може стати причиною проблем під час експлуатації або при подальшій реєстрації права власності.

4. Ігнорування вимог ДБН щодо структурної цілісності: Недостатній розрахунок несучих конструкцій, неправильний вибір матеріалів, відсутність рішень щодо сейсмостійкості або вогнестійкості – це прямі порушення, які ставлять під загрозу безпеку об’єкта. Експертиза ретельно перевіряє ці аспекти, і виявлені порушення є безумовною підставою для відмови в дозволі.

5. Порушення процедур та термінів: Несвоєчасне подання документів, недотримання встановлених законодавством процедур, ігнорування запитів ДАБК – усе це може призвести до затягування процесу, анулювання вже отриманих документів або застосування адміністративних санкцій. Українське законодавство щодо містобудівної діяльності постійно змінюється, тому важливо використовувати актуальні версії нормативних актів.

6. Самовільне будівництво: Найбільший ризик – це початок будівельних робіт до отримання всіх необхідних дозвільних документів. Самовільне будівництво карається великими штрафами (від 17 000 до 170 000 грн для фізичних осіб та значно більше для юридичних осіб) та приписом про знесення об’єкта. Легалізація самочинного будівництва є дуже складним, тривалим та дорогим процесом, який не завжди завершується успішно.

Щоб мінімізувати ці ризики, забудовникам слід ретельно підходити до вибору підрядників, проєктантів та юридичних консультантів, а також приділяти максимум уваги збору та оформленню всієї документації на початкових етапах. Наприклад, використання BIM-технологій при проєктуванні може значно зменшити ймовірність помилок та забезпечити відповідність нормам. Комплексний аудит проєктної документації на всіх стадіях — це не просто вимога, а інвестиція у стабільність та безпеку майбутньої споруди.

Аудит відповідності нормам є фундаментальним етапом забезпечення легальності та безпеки будь-якого будівельного проєкту. В Україні ця процедура базується на комплексі Державних будівельних норм (ДБН), а також може враховувати стандарти EN (Європейські норми) для більш складних або інноваційних проєктів, що прагнуть інтеграції з міжнародними стандартами якості. Ефективний аудит запобігає ризикам самочинного будівництва, мінімізує юридичні та фінансові втрати, а також гарантує безпечну експлуатацію об’єкта.

Ключові аспекти аудиту відповідності нормам:

1. Перевірка вихідних даних: Аудит починається з ретельної перевірки документів на земельну ділянку (право власності, цільове призначення), Містобудівних умов та обмежень (МУО) та технічних умов на підключення до інженерних мереж. Важливо переконатися, що всі документи є чинними, відповідають об’єкту та не містять суперечностей. Наприклад, будівництво багатоповерхового будинку на ділянці, призначеній для індивідуальної житлової забудови, є прямим порушенням.
2. Аудит проєктної документації: Це наймасштабніший етап, що включає перевірку всіх розділів проєкту на відповідність ДБН. Особлива увага приділяється:
   • Класу наслідків (СС): Коректність визначення СС1, СС2, СС3. Заниження класу є критичним порушенням.
   • Архітектурно-планувальним рішенням: Відповідність ДБН Б.2.2-12:2019 ‘Планування і забудова територій’, ДБН В.2.2-Х:2018 ‘Житлові будинки’ (залежить від типу будівлі), дотримання протипожежних розривів, доступності для маломобільних груп населення.
   • Конструктивним рішенням: Відповідність ДБН В.2.6-98:2009 ‘Бетонні та залізобетонні конструкції’, ДБН В.2.6-160:2010 ‘Сталеві конструкції’, ДБН В.2.1-10:2018 ‘Основи та фундаменти’. Перевіряються розрахунки несучої здатності, стійкості, жорсткості елементів, правильність вибору фундаменту.
   • Інженерним системам: Відповідність ДБН В.2.5-ХХ:201Х ‘Інженерне обладнання будівель і споруд’ (опалення, вентиляція, водопостачання, каналізація, електропостачання), ДБН В.2.5-56:2014 ‘Системи протипожежного захисту’. Перевіряється енергоефективність, безпека, функціональність систем.
   • Пожежна та екологічна безпека: Відповідність ДБН В.1.1-7:2016 ‘Пожежна безпека об’єктів будівництва’, ДБН В.1.1-Х:20ХХ ‘Захист від небезпечних геологічних процесів’ та екологічним нормам.
3. Відповідність EN стандартам: Для об’єктів, що проєктуються з урахуванням європейських практик або з використанням інноваційних матеріалів/технологій (наприклад, CLT-панелей, що регулюються EN 16351), аудит може включати перевірку відповідності відповідним EN стандартам. Це особливо актуально для об’єктів, які претендують на сертифікацію за міжнародними системами (BREEAM, LEED).
4. Проведення експертизи: Для об’єктів СС2 та СС3 аудит є невід’ємною частиною державної або незалежної експертизи проєктної документації, висновки якої є обов’язковими для отримання дозволу.

Професійний аудит відповідності нормам є не просто формальною процедурою, а стратегічним інструментом управління ризиками, що забезпечує довгострокову стабільність та безпеку будівельного проєкту. Він дозволяє виявити та виправити потенційні проблеми на ранніх етапах, уникаючи дороговартісних помилок на стадії будівництва та експлуатації. Це єдина гарантія того, що об’єкт буде введений в експлуатацію без проблем та відповідатиме всім законодавчим вимогам.