ЯК ОБРАТИ АРХІТЕКТОРА ТА КОНСТРУКТОРА ДЛЯ СУЧАСНОГО БУДІВНИЦТВА 

Перш ніж заглиблюватися у критерії вибору, необхідно чітко розуміти функціональні обов’язки архітектора та конструктора, а також їхню синергію у сучасному будівельному процесі. Архітектор — це ідейний лідер проєкту, який формує загальну концепцію, естетику, функціональне планування та взаємодію з навколишнім середовищем. Його завдання — трансформувати ваші побажання у візуально привабливий та ергономічний простір, дотримуючись при цьому містобудівних та протипожежних норм (наприклад, ДБН Б.2.2-12:2019 ‘Планування і забудова територій’). Архітектор відповідає за розробку архітектурної частини проєкту (розділ АР), що включає фасади, планування, розрізи, 3D-візуалізації, а також за отримання вихідних даних для проєктування.

Конструктор, своєю чергою, є технічним експертом, який перетворює архітектурні ідеї на стійкі, безпечні та економічно обґрунтовані конструктивні рішення. Він розробляє несучі елементи будівлі — фундаменти, стіни, перекриття, кроквяну систему, використовуючи принципи опору матеріалів та будівельної механіки. Його зона відповідальності — конструктивна частина проєкту (розділ КБ), яка містить розрахунки навантажень, схеми армування, деталювання вузлів та специфікації матеріалів. Наприклад, для дерев’яних конструкцій, таких як CLT, конструктор застосовує нормативи Єврокоду 5 (EN 1995-1-1) для забезпечення несучої здатності та стійкості.

Синергія між архітектором та конструктором є абсолютно критичною. У проєктах із застосуванням інноваційних технологій, таких як CLT-панелі, їхня взаємодія починається вже на етапі ескізного проєкту. Архітектор повинен розуміти конструктивні обмеження та можливості CLT, а конструктор, своєю чергою, має вміти запропонувати оптимальні рішення, що не суперечать архітектурній ідеї. Наприклад, при використанні CLT, архітектор може прагнути до великих відкритих просторів, а конструктор повинен знайти рішення для ефективного розподілу навантажень через жорсткість CLT-панелей. За даними експертів, інтегрований підхід до проєктування, де архітектор і конструктор працюють в єдиному BIM-середовищі, дозволяє скоротити час проєктування до 30% та зменшити кількість колізій на будівельному майданчику на 50%.

Зазвичай архітектор є точкою першого контакту та координатором процесу проєктування, збираючи команду фахівців, включаючи інженерів з ОВК (опалення, вентиляція, кондиціонування), електриків та інших. Тому його здатність ефективно керувати цими взаємодіями є не менш важливою, ніж його творчі здібності. Відсутність чіткого розмежування обов’язків або конфлікт інтересів між цими ключовими фігурами може призвести до проєктних помилок, які складно виправити на етапі будівництва, що зрештою вплине на терміни та бюджет реалізації проєкту. Таким чином, вибір обох спеціалістів повинен базуватися на їхній здатності до інтегрованої та ефективної співпраці.

Вибір архітектора для сучасного проєкту будівництва вимагає оцінки не лише його естетичного бачення, а й технічної компетентності, особливо в контексті використання передових технологій. Один з найважливіших критеріїв — це досвід роботи з BIM-моделюванням (Building Information Modeling). BIM — це не просто 3D-модель, а комплексна інформаційна модель об’єкта, яка містить усі дані про будівлю: від геометрії до властивостей матеріалів, інженерних систем та графіків виконання робіт. Архітектор, який працює з BIM, демонструє готовність до співпраці в єдиному цифровому середовищі, що мінімізує помилки та оптимізує комунікацію з усіма учасниками проєкту.

При оцінці портфоліо зверніть увагу на наявність проєктів, виконаних з використанням BIM, а також на досвід архітектора у проєктуванні з CLT/SLT-панелями. Ці дерев’яні конструкції вимагають специфічних знань у сфері деревообробки, властивостей матеріалів та вузлових з’єднань. Архітектор повинен розуміти, як CLT впливає на просторове планування, можливості оздоблення та інтеграцію інженерних систем. Запитайте про рівень деталізації (LOD – Level of Detail) в його BIM-моделях. Для архітектурної частини достатньо LOD 200-300, що дозволяє візуалізувати концепцію та ключові елементи. Для будівельної документації часто потрібен LOD 350-400.

Досвід архітектора у сфері енергоефективного проєктування також є пріоритетом. Він має розуміти принципи пасивного будівництва, орієнтації будівлі за сторонами світу, інтеграції сонцезахисних систем та оптимізації теплових втрат. Оцінка R-values для огороджувальних конструкцій, розрахунок оптимальної товщини утеплення для стін та даху згідно ДБН В.2.6-31:2021 ‘Теплова ізоляція будівель’ є частиною його компетенції. Запитайте, чи використовує архітектор спеціалізоване програмне забезпечення для моделювання теплових процесів (наприклад, PHPP для пасивних будинків або Therm для аналізу теплових мостів). Досвідчений архітектор має бути в курсі актуальних будівельних трендів та нормативів.

Крім технічних аспектів, важлива комунікація та розуміння ваших потреб. Архітектор повинен бути гарним слухачем, здатним перетворити ваші ідеї на реалістичний та функціональний проєкт. Оцініть його здатність чітко пояснювати складні технічні рішення простою мовою. Наявність ліцензій та сертифікатів (наприклад, сертифікат відповідального виконавця робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури) є обов’язковою вимогою в Україні. Портфоліо та рекомендації від попередніх клієнтів є цінним джерелом інформації про якість роботи та професійну етику. Зверніть увагу на його готовність до авторського нагляду на етапі будівництва – це є показником відповідального підходу.

Конструктор є опорою проєкту, відповідаючи за безпеку та довговічність будівлі. При виборі конструктора для сучасного проєкту, особливо з використанням CLT/SLT-панелей, його технічна експертиза повинна бути на найвищому рівні. Ключовим критерієм є досвід роботи з дерев’яними конструкціями та глибоке знання відповідних нормативів, таких як Єврокод 5 (EN 1995-1-1:2004 + A2:2014 ‘Проєктування дерев’яних конструкцій’), який є основним для розрахунків CLT. Конструктор повинен продемонструвати розуміння поведінки CLT під різними навантаженнями (стиск, розтяг, зсув, згинання), а також здатність проєктувати надійні вузлові з’єднання, що є критично важливим для цілісності конструкції.

Важливо, щоб конструктор мав досвід у BIM-координації. Він повинен працювати з моделлю, яку створив архітектор, додаючи до неї конструктивні елементи та виконуючи розрахунки безпосередньо в інтегрованому середовищі. Це дозволяє оперативно виявляти колізії (наприклад, перетин несучих балок з інженерними комунікаціями) та усувати їх ще на етапі проєктування, що є значною економією часу та ресурсів на будівельному майданчику. Якісний конструктор використовує програмне забезпечення для статичних та динамічних розрахунків, інтегроване з BIM (наприклад, SCIA Engineer, Tekla Structures, Revit Structure).

Конструктор також відіграє ключову роль у забезпеченні повітронепроникності (n50) будівлі. Це означає не лише розрахунок навантажень, а й проєктування герметичних вузлів з’єднання CLT-панелей, фундаменту зі стінами, даху зі стінами та місць проходження інженерних комунікацій. Він повинен розуміти, як ці деталі впливають на загальний показник повітрообміну будівлі та запропонувати ефективні рішення (наприклад, використання спеціальних ущільнювальних стрічок, герметиків). Нормативний показник n50 для енергоефективних будівель в Україні (згідно ДБН В.2.6-31:2021) становить менше 3.0 1/год при тиску 50 Па, а для пасивних будинків – менше 0.6 1/год. Конструктор відповідає за те, щоб його проєктні рішення дозволяли досягти цих показників.

Перевірте наявність у конструктора ліцензій та сертифікатів (наприклад, сертифікат інженера-проєктувальника). Запитайте про його підхід до авторського нагляду та готовність вирішувати непередбачені ситуації на будівництві. Референси та відгуки від будівельних компаній або клієнтів, з якими він працював, будуть дуже цінними. Якісний конструктор повинен бути не просто розрахунковиком, а партнером, який пропонує оптимальні та інноваційні конструктивні рішення, що відповідають найвищим стандартам безпеки та енергоефективності. Важливо, щоб конструктор також мав досвід у розробці детальних креслень для виробництва CLT-панелей на ЧПУ-верстатах, забезпечуючи максимальну точність та мінімізацію відходів.

Проєкти, що базуються на використанні CLT (Cross-Laminated Timber) або SLT (Solid Laminated Timber) панелей, мають низку унікальних особливостей, які диктують підвищені вимоги до кваліфікації архітекторів та конструкторів. CLT — це інженерна деревина, яка складається з перпендикулярно склеєних шарів пиломатеріалів, що забезпечує високу міцність, стабільність та вогнестійкість. Ця технологія дозволяє створювати великорозмірні елементи для стін, перекриттів та дахів, прискорюючи монтаж та зменшуючи кількість будівельних відходів. Однак, щоб повною мірою реалізувати потенціал CLT-панелей, архітектор та конструктор повинні володіти спеціалізованими знаннями.

Для архітектора критично важливим є розуміння модульності CLT, обмежень за розмірами панелей (зазвичай до 16 x 3.5 метрів), а також здатності цього матеріалу до відкритих інтер’єрів завдяки високій несучій здатності. Він повинен вміти проєктувати естетично привабливі будівлі, де CLT може залишатися видимим елементом інтер’єру, що вимагає уваги до якості поверхні панелей. Також важливою є інтеграція інженерних комунікацій, адже у монолітних CLT-панелях отвори для них мають бути передбачені на етапі виробництва з високою точністю, що можливо лише завдяки використанню ЧПУ-технологій.

Конструктор, працюючи з CLT, повинен бути експертом у розрахунках згідно з Єврокодом 5 (EN 1995-1-1), враховуючи специфічну анізотропію матеріалу. Це означає, що міцність та жорсткість CLT залежать від напрямку волокон у кожному шарі. Конструктор має оптимізувати розташування та товщину шарів, а також проєктувати вузлові з’єднання, які ефективно передають навантаження. З’єднання, як правило, виконуються на гвинтах, шпильках, нагелях або спеціальних металевих кріпленнях. Точність проєктування кожного з’єднання має бути міліметровою, оскільки CLT-панелі виготовляються з використанням високоточних ЧПУ-верстатів.

Особливу увагу слід приділяти проєктуванню теплових мостів, акустичній ізоляції та, як уже згадувалося, повітронепроникності. Хоча CLT сам по собі має хороші теплоізоляційні властивості, для досягнення високих показників енергоефективності, таких як U-value 0.15 Вт/(м²·К), потрібно додаткове утеплення та ретельне проєктування герметичних з’єднань. У цьому контексті, конструктор повинен співпрацювати з інженерами для забезпечення оптимальної інтеграції всіх систем. Вибір фахівців з підтвердженим досвідом саме в CLT-будівництві є запорукою успіху проєкту, оскільки це значно відрізняється від традиційних бетонних або цегляних конструкцій.

Повітронепроникність оболонки будівлі, що вимірюється показником n50 (кількість об’ємів повітря, що проходить крізь оболонку будівлі за годину при різниці тиску 50 Па), є одним із фундаментальних критеріїв енергоефективності сучасного будинку. Низький показник n50 свідчить про герметичність будівлі, що мінімізує неконтрольовані тепловтрати та покращує комфорт мікроклімату, запобігаючи протягам та нерівномірному розподілу температури. Для України, згідно ДБН В.2.6-31:2021, рекомендовані значення n50 для енергоефективних будівель не повинні перевищувати 3.0 1/год, а для будинків з майже нульовим споживанням енергії (ZEB) — 0.6 1/год. Архітектор та конструктор відіграють вирішальну роль у досягненні цих показників.

Роль Архітектора: Архітектор повинен передбачити принципи герметичної оболонки вже на етапі ескізного проєкту. Це включає: оптимізацію форми будівлі для мінімізації площі зовнішніх стін; вибір конструктивних систем (наприклад, CLT/SLT панелі, які самі по собі є більш герметичними, ніж традиційні каркасні системи); та детальне проєктування примикань віконних та дверних блоків, балконів, терас. Важливо, щоб архітектор обізнаний з деталями паро- та повітроізоляційних матеріалів, їх правильним розміщенням у конструктивному пирозі стіни та покрівлі. Він також має узгоджувати розташування інженерних комунікацій, щоб мінімізувати отвори в герметичному шарі.

Роль Конструктора: Конструктор відповідає за втілення архітектурних рішень у технічно обґрунтовані та герметичні вузли. Це вимагає ретельного проєктування всіх з’єднань між конструктивними елементами — від фундаменту до даху, а також місць проходження трубопроводів, електрокабелів, вентиляційних каналів. Для CLT-будівництва, де панелі приєднуються одна до одної та до інших елементів за допомогою високоточних з’єднань, конструктор має вказати на кресленнях застосування герметиків, ущільнювальних стрічок та інших матеріалів, що забезпечують повітронепроникність. Тестування герметичності (Blower Door Test) проводиться на етапі готовності зовнішньої оболонки будівлі і дозволяє виявити та усунути потенційні витоки повітря. Проєктні рішення конструктора безпосередньо впливають на результати цього тесту. В ідеалі, конструктор повинен надавати детальні інструкції для будівельників щодо монтажу повітронепроникних шарів та вузлів.

Для забезпечення високої повітронепроникності, фахівці мають враховувати специфіку обраної технології. У CLT-будівництві, де панелі мають високу заводську готовність та точність, досягти показника n50 менше 1.0 1/год цілком реально при правильному проєктуванні вузлів та контролі монтажу. Нехтування цим параметром може призвести до перевитрат на опалення/охолодження будівлі до 30%, а також до проблем з конденсацією та пліснявою. Інтеграція системи вентиляції з рекуперацією тепла стає обов’язковою в герметичних будинках, щоб забезпечити якість повітря в приміщенні (IAQ) та контрольований повітрообмін.

Правильно оформлені юридичні взаємовідносини з архітектором та конструктором є запорукою успішного проєкту та захисту інтересів замовника. Договір на проєктування повинен бути максимально детальним та чітко визначати обсяг робіт, терміни виконання, вартість, етапи оплати, а також відповідальність сторін. Це є критично важливим, адже архітектурно-конструкторський проєкт лягає в основу всіх подальших робіт.

Основні пункти договору:

1. Предмет договору: Чіткий опис послуг (розробка ескізного проєкту, робочого проєкту, авторський нагляд), тип об’єкта (житловий будинок, комерційний об’єкт), площа.
2. Обсяг робіт: Детальний перелік усіх розділів проєкту (АР – архітектурні рішення, КБ – конструктивні рішення, ОВК – опалення, вентиляція, кондиціонування, ЕТР – електротехнічні рішення тощо). Для CLT-проєктів важливо прописати розробку детальних креслень для виробництва панелей (shop drawings).
3. Терміни виконання: Розбиття на етапи з конкретними датами завершення. Передбачте штрафні санкції за порушення термінів.
4. Вартість та порядок оплати: Зазначення фіксованої ціни або механізму її розрахунку. Графік платежів, прив’язаний до завершення певних етапів проєктування. Зазвичай, вартість проєктування складає від 3% до 10% від загального бюджету будівництва, залежно від складності та деталізації.
5. Авторський нагляд: Чітко пропишіть, чи входить авторський нагляд у договір, його вартість та частоту візитів на об’єкт. Авторський нагляд архітектора та конструктора є критично важливим для забезпечення відповідності будівництва проєктним рішенням, особливо у складних інноваційних проєтах.
6. Права та обов’язки сторін: Визначення прав замовника (надання вихідних даних, затвердження етапів) та виконавця (виконання робіт згідно норм, конфіденційність).
7. Відповідальність сторін: Штрафні санкції за порушення умов договору, відповідальність за якість проєктування, відповідність нормативним вимогам (ДБН, Єврокоди). Архітектор та конструктор несуть професійну відповідальність за свої рішення, тому наявність страхового поліса професійної відповідальності є значною перевагою.
8. Внесення змін: Процедура та вартість внесення змін до проєкту після затвердження окремих етапів.
9. Передача прав на проєкт: Визначення, хто є власником інтелектуальної власності на проєкт. Зазвичай, замовник отримує право використовувати проєкт для будівництва.

Перед підписанням договору обов’язково перевірте наявність усіх необхідних ліцензій та сертифікатів у архітектора та конструктора. Не соромтеся задавати уточнюючі питання щодо кожного пункту договору. Контракт є вашим основним інструментом захисту, тому його деталізація та юридична грамотність мають першочергове значення. У випадку виникнення суперечок, належним чином оформлений договір дозволить ефективно відстоювати ваші інтереси.

Впровадження BIM (Building Information Modeling) кардинально змінило процес проєктування, перетворивши його з послідовного на інтегрований та паралельний. Для вибору архітектора та конструктора, розуміння їхнього підходу до BIM є індикатором їхньої сучасності та ефективності. Процес BIM-проєктування охоплює кілька ключових етапів, кожен з яких додає цінність до кінцевого продукту.

1. Концептуальне проєктування (LOD 100-200): На цьому етапі архітектор створює базову 3D-модель, що відображає загальну ідею, функціональне зонування та об’ємно-планувальні рішення. Тут відбувається первинне узгодження з замовником, аналіз ділянки, орієнтації по сторонах світу. Всі елементи моделі представлені як загальні об’єкти без детальних специфікацій. Цей етап є ідеальним для візуалізації, що дозволяє замовнику отримати чітке уявлення про майбутній об’єкт та внести корективи на ранній стадії. Для нових проєктів це ключовий етап.

2. Ескізний проєкт (LOD 200-300): На цьому етапі модель поповнюється більш конкретними даними. Архітектор додає зовнішні огороджувальні конструкції з визначеними матеріалами та товщинами (наприклад, CLT-панелі), віконні та дверні прорізи. Конструктор вже починає вносити первинні конструктивні схеми, визначаючи розташування несучих стін, балок, колон. На цьому етапі відбувається первинний аналіз колізій між архітектурними та конструктивними рішеннями. Результатом є ескізний проєкт (ЕП), що відповідає ДБН А.2.2-3-2014 ‘Склад та зміст проєктної документації на будівництво’.

3. Робоча документація (LOD 350-400): Це найдетальніший етап, на якому всі елементи моделі отримують точні розміри, специфікації матеріалів, інформацію про виробників та монтажні інструкції. Архітектор фіналізує всі архітектурні креслення, а конструктор розробляє повний комплект креслень КБ, включаючи розрахунки навантажень, схеми армування фундаментів, деталювання вузлів з’єднань CLT-панелей. На цьому етапі також інтегруються моделі інженерних систем (ОВК, водопостачання, каналізація, електрика), що дозволяє провести комплексний аналіз колізій та оптимізувати прокладку комунікацій. Саме на цьому етапі формуються так звані ‘shop drawings’ для виробництва CLT-панелей на ЧПУ-верстатах.

4. Експлуатаційна модель (LOD 500): Після завершення будівництва, BIM-модель може бути доповнена актуальними даними ‘як побудовано’, включаючи всі зміни, внесені на будівельному майданчику. Ця модель стає цінним інструментом для управління експлуатацією будівлі протягом усього її життєвого циклу, включаючи технічне обслуговування, планування ремонтів та навіть демонтаж. Архітектор та конструктор, які пропонують такий рівень сервісу, демонструють своє стратегічне бачення та розуміння ‘Total Cost of Ownership’ будівлі.

Вимагайте від фахівців демонстрації їхніх BIM-моделей та пояснення, як вони використовують цей інструмент для забезпечення якості та ефективності проєктування. Це дозволить вам оцінити їхній рівень професіоналізму та готовність до роботи з передовими технологіями.

Ефективний вибір архітектора та конструктора — це багатоетапний процес, який вимагає системного підходу. Дотримуючись цього алгоритму, ви зможете мінімізувати ризики та знайти фахівців, які ідеально підходять для вашого проєкту, особливо якщо він включає інноваційні технології, такі як CLT та BIM.

1. Визначення власних потреб та бюджету: Перш ніж шукати фахівців, чітко сформулюйте свої побажання щодо стилю, функціональності, розміру будівлі, рівня енергоефективності (наприклад, прагнення до показника n50 менше 1.0 1/год). Визначте орієнтовний бюджет проєктування та будівництва. Це допоможе відсіяти нерелевантних кандидатів.

2. Пошук та первинний відбір: Здійсніть пошук через рекомендації, професійні асоціації, онлайн-платформи та будівельні виставки. Зберіть список 5-10 потенційних архітекторів та конструкторів. Оцініть їхні вебсайти та портфоліо. Зверніть увагу на проєкти, схожі на ваш за стилем, масштабом та використаними технологіями (особливо CLT-будівництво). Перевірте наявність публікацій, нагород або членства у професійних спільнотах.

3. Аналіз портфоліо та резюме: Детально вивчіть представлені проєкти. Для архітектора оцініть його естетичний смак, функціональність рішень, застосування сучасних матеріалів та технологій. Для конструктора — складність об’єктів, підхід до розрахунків (чи згадані Єврокоди), використання BIM. Зверніть увагу на відгуки клієнтів або контактні дані для рекомендацій.

4. Проведення інтерв’ю: Оберіть 3-5 найкращих кандидатів для особистої зустрічі. На інтерв’ю задавайте конкретні питання щодо їхнього досвіду з CLT/SLT, використання BIM (рівень LOD, взаємодія з іншими інженерами), підходу до забезпечення повітронепроникності. Попросіть продемонструвати BIM-моделі реалізованих проєктів. Обговоріть їхнє бачення вашого проєкту, терміни та орієнтовну вартість послуг. Оцініть їхні комунікативні навички та здатність до співпраці. Не забувайте запитати про наявність ліцензій та сертифікатів.

5. Запит комерційних пропозицій: Після інтерв’ю запросіть детальні комерційні пропозиції від 2-3 фіналістів. Порівняйте не лише ціну, а й обсяг робіт, терміни, умови оплати, гарантії та включення авторського нагляду. Уникайте вибору виключно за найнижчою ціною – це часто призводить до низької якості проєктування.

6. Перевірка референсів: Обов’язково зв’яжіться з попередніми клієнтами та, за можливості, відвідайте реалізовані об’єкти. Запитайте про дотримання термінів, якість виконання робіт, комунікацію та вирішення проблемних ситуацій.

7. Підписання договору: Після остаточного вибору уважно вичитайте запропонований договір, переконавшись, що всі обговорені умови, обсяг робіт та відповідальність сторін чітко прописані. За потреби, проконсультуйтесь з юристом. Лише після цього підписуйте договір. Пам’ятайте, що цей договір є основою ваших взаємовідносин на весь період проєктування та будівництва.