КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ РОБІТ У БУДІВНИЦТВІ З CLT/SLT

Контроль якості у будівництві з CLT/SLT починається задовго до початку монтажу на будівельному майданчику. Він охоплює весь життєвий цикл матеріалу: від заготівлі деревини, її сортування та сушіння, до виробництва багатошарових панелей та їх транспортування. CLT/SLT панелі, як правило, виготовляються на високоточному ЧПУ-обладнанні, що дозволяє досягти мінімальних допусків, зазвичай в межах ±1-2 мм на габаритні розміри та ±0.5 мм на товщину відповідно до стандарту EN 16351 ‘Timber structures — Cross laminated timber — Requirements’. Це критично важливо, оскільки будь-які відхилення на цьому етапі можуть призвести до значних проблем при монтажі та подальшій експлуатації будівлі, зокрема, впливаючи на геометричну точність, здатність до з’єднання та, в кінцевому підсумку, на повітронепроникність. Інспектори на виробництві здійснюють перевірку якості склеювання шарів, відсутність дефектів деревини, відповідність класу міцності (наприклад, GL24h для клеєного брусу, що використовується у CLT) та вологість деревини, яка не повинна перевищувати 12 ± 2% згідно з європейськими нормами для клеєних конструкцій. Додатково проводиться візуальний контроль на наявність тріщин, відколів чи інших механічних пошкоджень, що можуть виникнути під час транспортування або зберігання на складі. Важливим є також документування кожного етапу виробництва, включаючи сертифікати на деревину, протоколи випробувань клею та звіти про калібрування обладнання. Цей підхід забезпечує простежуваність та відповідальність на кожному кроці, що є фундаментом для подальшого успішного монтажу та експлуатації.

Застосування технології інформаційного моделювання будівлі (BIM) є ключовим інструментом для забезпечення прецизійного контролю виконання робіт з CLT/SLT. BIM-модель виступає як цифровий двійник майбутньої споруди, інтегруючи архітектурні, конструктивні та інженерні рішення. На етапі проєктування, BIM дозволяє виявляти можливі колізії (clash detection) між різними елементами конструкції ще до початку виробництва, що мінімізує помилки та необхідність коригувань на будівельному майданчику. Для CLT-конструкцій, де кожен елемент є унікальним та виготовляється за індивідуальними розмірами, точність BIM-моделі є критичною. Модель містить інформацію про розміри панелей, їх розташування, типи з’єднань, а також місця проходження інженерних комунікацій. Це дозволяє генерувати детальні креслення для виробництва на ЧПУ-верстатах та складальні схеми для монтажників. Наприклад, кожен CLT-елемент може бути маркований у моделі з унікальним ідентифікатором, що спрощує логістику та контроль під час збірки. Прогресивні BIM-системи можуть також інтегруватися з лазерними сканерами на будівельному майданчику, що дозволяє в режимі реального часу порівнювати фактичне положення змонтованих панелей з проєктною моделлю. Допустимі відхилення під час монтажу CLT-панелей становлять близько ±5 мм у плані та ±3 мм по вертикалі для основних несучих елементів, а їх контроль за допомогою тахеометрів або GNSS-систем є стандартною практикою. Такий рівень контролю забезпечує не лише швидкість монтажу, але й гарантує відповідність геометричних параметрів готової будівлі. Для більш глибокого розуміння ролі проєктної документації можна ознайомитися з прикладами на сторінці проєктів.

Одним із найважливіших аспектів контролю якості в енергоефективному будівництві, особливо для CLT/SLT, є забезпечення повітронепроникності будівельної оболонки. Цей параметр вимірюється показником n50 (кратність повітрообміну при різниці тисків 50 Па) і є критично важливим для мінімізації втрат тепла через інфільтрацію/ексфільтрацію повітря. Українські норми, зокрема ДБН В.2.6-31:2021 ‘Теплова ізоляція будівель’, встановлюють вимоги до повітронепроникності, а міжнародний стандарт ISO 9972 ‘Thermal performance of buildings — Determination of air permeability of buildings — Fan pressurization method’ (та його європейський аналог EN 13829) детально описує методику вимірювання. Для будівель з низьким споживанням енергії (наприклад, passive house standard), значення n50 має бути менше 0.6 h^-1. Досягнення такого рівня вимагає ретельного контролю за герметизацією всіх стиків та вузлів. У CLT-будівництві основними ‘слабкими місцями’ є з’єднання панелей стін, підлоги та даху, примикання віконних та дверних блоків, а також місця проходження інженерних комунікацій. Контроль на цих етапах включає: візуальну перевірку наявності та якості застосування ущільнювальних стрічок, герметиків та пароізоляційних мембран; перевірку щільності прилягання елементів; а також проведення проміжних тестів на герметичність (partial blower door tests) на етапі ‘закритого контуру’, але до фінального оздоблення. Особливу увагу слід приділяти кутовим з’єднанням, де панелі приєднуються одна до одної під кутом, і місцям з’єднання з фундаментом, де часто виникають ‘містки холоду’ та негерметичні ділянки. Використання попередньо скомпресованих ущільнювальних стрічок (ПСУЛ) та еластичних герметиків з високим показником адгезії є стандартом для герметизації швів між CLT-панелями. Детальний контроль кожного вузла забезпечує не лише енергоефективність, але й запобігає ризику конденсації вологи всередині конструкцій, що може призвести до їх пошкодження та зниження довговічності. Системи вентиляції, зокрема, повинні бути інтегровані таким чином, щоб не порушувати загальну повітронепроникність оболонки; більше про це можна дізнатися на сторінці про системи вентиляції.

Тест Blower Door є неінвазивним методом вимірювання повітронепроникності будівлі, що дозволяє визначити фактичне значення n50. Цей тест є фінальним контролем якості герметизації і проводиться після завершення будівельних робіт, але до заселення. В Україні, попри те, що обов’язковість таких тестів не є повсюдною, для енергоефективних будівель, таких як ті, що споруджуються з CLT/SLT, він є де-факто стандартом. Процедура тесту включає встановлення спеціального вентилятора у дверний або віконний отвір, який створює контрольовану різницю тисків (зазвичай 50 Па) між внутрішнім та зовнішнім середовищем будівлі. Потім вимірюється об’єм повітря, що проходить через оболонку для підтримки цієї різниці тисків. Це дозволяє розрахувати показник n50 — кратність повітрообміну на годину. Результати тесту Blower Door не тільки підтверджують відповідність нормативам (наприклад, вимогам ДБН щодо повітронепроникності), але й дозволяють виявити конкретні місця витоків повітря за допомогою термографії або димогенератора. Виявлення цих місць є критично важливим для усунення дефектів і досягнення оптимальної енергоефективності. Наприклад, якщо тест показує n50 = 1.5 h^-1, а проєктне значення було 0.6 h^-1, це свідчить про значні витоки, які необхідно локалізувати та усунути. Усунення таких дефектів до фінального оздоблення є значно менш витратним, ніж після. Особливо це стосується дерев’яних конструкцій, де неконтрольоване проникнення вологого повітря може призвести до конденсації та загнивання деревини. Для CLT-будівель, завдяки монолітності панелей, основні витоки зазвичай концентруються у місцях з’єднань та навколо вікон/дверей, що спрощує їх локалізацію та ремонт.

Крім фактичного контролю на будівельному майданчику, не менш важливим є документальний контроль та фіксація прихованих робіт. У проєктах з CLT/SLT, де багато процесів є заводськими, а монтаж є швидким, акти прихованих робіт набувають особливого значення. До прихованих робіт відносяться, наприклад, якість підготовки фундаменту перед монтажем першого ряду CLT-панелей, встановлення гідроізоляційних та пароізоляційних шарів у вузлах примикання, а також герметизація швів між панелями перед їх закриттям оздоблювальними матеріалами. Кожен такий етап повинен бути задокументований актом, підписаним представниками замовника, підрядника та технічного нагляду. Фото- та відеофіксація є обов’язковою, оскільки вона надає візуальне підтвердження відповідності виконаних робіт проєктній документації та нормативам. Документація повинна містити інформацію про використані матеріали (з посиланням на сертифікати), температурно-вологісний режим під час виконання робіт (особливо для герметиків), а також список відповідальних осіб. Недотримання цієї процедури може призвести до того, що дефекти, приховані за оздобленням, виявляться лише на етапі експлуатації, спричинивши значні витрати на їх усунення. Для конструкцій з клеєного брусу, таких як CLT, важливо також документувати міцність з’єднань, особливо якщо використовуються металеві елементи чи спеціальні кріплення. Перевірка правильності затягування болтів або вкручування саморізів до необхідного моменту обертання також може бути частиною такого контролю, зазначаючи інструменти та калібрування. Забезпечення прозорості та повноти документації є гарантією довговічності та безпеки будівлі. Це також спрощує подальший сервіс та ремонт, якщо такий знадобиться в майбутньому. Більше про конструкції з клеєного брусу можна знайти на відповідній сторінці.

Інженерні системи є невід’ємною частиною сучасної будівлі, але їх неправильне проєктування та монтаж можуть істотно вплинути на повітронепроникність будівельної оболонки. Особливо це актуально для CLT/SLT конструкцій, де кожен отвір або введення комунікацій вимагає ретельної герметизації. Контроль на цьому етапі включає перевірку правильності виконання отворів для вентиляційних каналів, водопровідних труб, електричних кабелів та інших інженерних мереж. Важливо, щоб ці отвори були виконані з мінімальним зазором навколо комунікацій, а потім герметизовані спеціальними ущільнювачами або герметиками, які зберігають свої властивості протягом тривалого часу. Наприклад, для вентиляційних систем з рекуперацією тепла (що є стандартом для енергоефективних будівель), важливо забезпечити герметичність повітропроводів та місць їх проходження через стіни чи перекриття. Негерметичні з’єднання у вентиляції призводять до втрат повітря та зниження ефективності системи, а також можуть створювати неконтрольовані витоки через оболонку будівлі. Стандарт DIN 1946-6 ‘Ventilation for residential buildings’ наголошує на важливості герметичності систем. Контроль проходів через CLT-панелі вимагає використання спеціальних гільз та ущільнювальних манжет, які монтуються згідно з інструкціями виробника та проєктною документацією. Перевірка герметичності цих вузлів може здійснюватися візуально, за допомогою димогенератора або з використанням тимчасових локальних тестів на герметичність. Всі ці заходи спрямовані на те, щоб інтеграція інженерних систем не створювала ‘слабких місць’ у повітронепроникності будівлі, зберігаючи високу енергоефективність та комфорт внутрішнього середовища. Адже навіть найсучасніші інженерні рішення не зможуть компенсувати дефекти герметичності будівельної оболонки.

Порівнюючи CLT/SLT технології з традиційними методами будівництва (наприклад, цегляна або монолітно-каркасна), можна виділити значні переваги у контексті контролю якості та досягнення високих показників енергоефективності. Однією з головних переваг CLT є високий ступінь заводської готовності. Панелі прибувають на будівельний майданчик з уже вирізаними отворами для вікон, дверей та інженерних комунікацій, що значно знижує кількість ‘мокрих’ процесів та ручної праці на місці. Це автоматично зменшує ймовірність людських помилок, які є поширеною причиною дефектів у традиційному будівництві. Виробництво на ЧПУ-верстатах забезпечує геометрію панелей з точністю до міліметра, що практично недосяжно на будівельному майданчику при ручній кладці цегли чи заливанні бетону. Такий рівень точності спрощує контроль з’єднань та гарантує ідеальне прилягання елементів, що є фундаментом для досягнення високої повітронепроникності (n50). Для порівняння, у цегляній кладці або газобетонних блоках, повітронепроникність значною мірою залежить від якості заповнення швів розчином та штукатурки. Часто в таких будівлях показник n50 сягає 3-5 h^-1, що є значно вище, ніж необхідні 0.6 h^-1 для енергоефективних споруд. У CLT-будівництві, завдяки великим розмірам панелей та мінімальній кількості швів, процес герметизації є більш контрольованим та менш трудомістким. Крім того, однорідність матеріалу CLT забезпечує стабільні теплотехнічні характеристики по всій площі, тоді як у традиційних стінах можуть виникати ‘містки холоду’ через неоднорідність матеріалів чи неякісне виконання теплоізоляції. Це підкреслює, чому сучасні технології, такі як CLT, є більш надійними з точки зору контролю якості та досягнення цільових показників енергоефективності. Детальніше про подібні інноваційні підходи до будівництва, зокрема модульні будинки, які також відзначаються високим ступенем заводської готовності, можна дізнатись у відповідних розділах.

Завершальний етап контролю виконання робіт охоплює післямонтажні перевірки та підготовку об’єкта до експлуатації, що є особливо важливим в умовах клімату України, де значні температурні коливання та висока вологість ставлять підвищені вимоги до будівель. Після завершення збірки конструкцій з CLT/SLT, проводиться фінальний огляд всіх елементів на наявність видимих дефектів, пошкоджень, а також відповідність геометричних параметрів. Цей огляд включає перевірку рівності поверхонь, вертикальності стін, горизонтальності перекриттів, а також якості та цілісності всіх з’єднань. Усуваються дрібні дефекти, що могли виникнути під час монтажу. Особливу увагу приділяють захисту дерев’яних конструкцій від вологи та біологічних пошкоджень перед встановленням фінішного оздоблення. Це може включати обробку спеціальними антисептичними та гідрофобними засобами, якщо це передбачено проєктом. Важливим аспектом є також тестування всіх інженерних систем (опалення, вентиляції, водопостачання, електрики) в інтегрованому режимі, щоб переконатися у їх коректній роботі та взаємодії з будівельною оболонкою. Наприклад, система вентиляції повинна забезпечувати необхідний повітрообмін без надмірних втрат тепла та без порушення повітронепроникності. Передача всієї виконавчої документації, включаючи акти прихованих робіт, протоколи тестів на повітронепроникність, сертифікати на матеріали та інструкції з експлуатації, є обов’язковою. Це дозволяє майбутнім власникам та експлуатуючим організаціям мати повну інформацію про будівлю та правильно її обслуговувати. В умовах України, де питання енергоефективності стають все більш актуальними, такий комплексний підхід до контролю дозволяє не лише забезпечити довговічність споруди, але й значно знизити експлуатаційні витрати на опалення та кондиціонування, що є критичним для Total Cost of Ownership (TCO).