АВТОРСЬКИЙ НАГЛЯД У БУДІВНИЦТВІ

Авторський нагляд в Україні є обов’язковим видом контролю на всіх етапах будівництва та регламентується низкою нормативно-правових актів. Ключовим документом є ДБН А.2.2-4:2014 ‘Авторський нагляд за будівництвом’, який встановлює порядок його проведення, функції та права учасників. Згідно з цим ДБН, авторський нагляд здійснюється розробником проєктної документації або уповноваженими ним особами (інженерами-проєктувальниками, архітекторами), які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати. Його основна мета — забезпечення відповідності виконуваних будівельно-монтажних робіт, застосовуваних матеріалів та виробів проєктним рішенням.

Договір на авторський нагляд укладається між замовником будівництва та генеральним проєктувальником (або окремими розробниками розділів проєкту). Важливою складовою є регулярні візити на об’єкт, фіксація виявлених порушень у Журналі авторського нагляду та надання обов’язкових вказівок щодо їх усунення. За невиконання цих вказівок підрядник несе відповідальність. Недотримання вимог авторського нагляду може призвести до відмови у введенні об’єкта в експлуатацію, штрафних санкцій та, найголовніше, до зниження безпеки та експлуатаційних характеристик будівлі. Слід зазначити, що сфера відповідальності архітектора та інших проєктантів чітко визначена, і вони несуть відповідальність за дотримання всіх норм і стандартів. Наприклад, для об’єктів підвищеної складності (СС2, СС3) залучення головного архітектора проєкту (ГАП) або головного інженера проєкту (ГІП) до здійснення авторського нагляду є обов’язковим. Ці фахівці повинні мати відповідні сертифікати та досвід, що гарантує високий рівень експертизи.

Процес контролю охоплює не лише відповідність кресленням, а й якість матеріалів, технологію їх застосування, дотримання послідовності робіт та вимог з охорони праці. Сучасні нормативні документи також адаптуються до європейських стандартів, що підвищує вимоги до технічної грамотності та експертизи фахівців, які здійснюють авторський нагляд.

Впровадження Building Information Modeling (BIM) кардинально змінює підхід до авторського нагляду, перетворюючи його з пасивного контролю на активну інтегровану частину життєвого циклу проєкту. Замість перевірки паперових креслень, фахівці з авторського нагляду можуть використовувати 3D-моделі для виявлення колізій (clash detection), верифікації геометричних параметрів, об’ємів матеріалів та навіть послідовності виконання робіт у віртуальному просторі ще до їх початку на майданчику. Це дозволяє уникнути багатьох помилок ще на етапі планування та значно скоротити кількість виправлень під час будівництва.

BIM-модель стає ‘єдиним джерелом правди’ для всіх учасників проєкту, включаючи команду авторського нагляду. Використання планшетів та спеціалізованого програмного забезпечення на будівельному майданчику дозволяє миттєво порівнювати фактичний стан будівництва з проєктною моделлю, фіксувати відхилення, робити фотографії та додавати коментарі безпосередньо у моделі. Це значно підвищує оперативність реагування та прозорість процесу. Наприклад, при будівництві складних конструкцій, таких як несучі CLT-панелі, BIM дозволяє перевірити точність позиціонування кожного елемента та правильність монтажу з’єднань, що є критично важливим для структурної цілісності. Сучасні проєкти, наприклад проекти з CLT панелей, активно використовують BIM для оптимізації процесу. Проте, існують і виклики: потреба у кваліфікованих фахівцях, здатних працювати з BIM-моделями на майданчику, необхідність забезпечення доступу до актуальної моделі в режимі реального часу, а також стандартизація протоколів обміну даними між різними програмними продуктами. Незважаючи на ці перешкоди, потенціал BIM для підвищення ефективності та якості авторського нагляду є величезним, забезпечуючи новий рівень контролю та координації.

Етап монтажу та збірки є найбільш інтенсивним для авторського нагляду, оскільки саме тут проєктні рішення втілюються у фізичні конструкції. На цьому етапі основна увага приділяється точності виконання робіт, дотриманню технологічних карт, застосуванню відповідних матеріалів та правильному функціонуванню обладнання. Фахівець з авторського нагляду регулярно відвідує об’єкт, щоб перевірити такі ключові аспекти, як:

1. Геометричні параметри: Контроль відповідності габаритних розмірів, висотних відміток, осей та кутів проєктним значенням. Використання сучасних геодезичних інструментів, таких як тахеометри та лазерні сканери, дозволяє виявляти відхилення з високою точністю. Для великих проєктів, таких як будівництво об’єктів різних проєктів, це має величезне значення.

2. Якість матеріалів: Перевірка сертифікатів відповідності на будівельні матеріали, їх належного зберігання та застосування згідно з проєктними специфікаціями. Несанкціонована заміна матеріалів може суттєво вплинути на експлуатаційні характеристики та безпеку об’єкта.

3. Технологія монтажу: Контроль за дотриманням технологічних послідовностей, методів зварювання, кріплення, бетонування, ущільнення та інших критично важливих процесів. Наприклад, при збірці дерев’яних конструкцій з клеєного бруса, важливим є дотримання толерансів та правильність використання з’єднувальних елементів для забезпечення стабільності.

4. Вузли з’єднань: Особлива увага приділяється критичним вузлам, які забезпечують несучу здатність та стійкість конструкції. Це можуть бути місця з’єднання стін з фундаментом, перекриттів з колонами, елементів кроквяної системи. Неправильне виконання навіть одного вузла може призвести до каскадного руйнування або значного зниження надійності. Інспекції проводяться відповідно до розроблених чек-листів, що охоплюють усі аспекти якості та відповідності. Усі виявлені порушення фіксуються в журналі авторського нагляду з обов’язковим зазначенням термінів та способів їх усунення.

Вогнестійкість будівельних конструкцій є критично важливим аспектом безпеки, і авторський нагляд відіграє ключову роль у забезпеченні її відповідності проєктним рішенням та нормативним вимогам, зокрема Європейському стандарту EN 13501-2 ‘Класифікація будівельних виробів та елементів будівель за реакцією на вогонь. Частина 2: Класифікація за результатами випробувань на вогнестійкість, за винятком виробів, що використовуються у вентиляційних системах’. Цей стандарт визначає методи випробувань та класифікації конструкцій за такими критеріями, як R (несуча здатність), E (цілісність) та I (теплоізоляція) протягом певного часу (наприклад, REI 60, REI 90).

Функції авторського нагляду в контексті вогнестійкості включають:

1. Контроль застосування матеріалів: Перевірка використання проєктних вогнезахисних матеріалів (вогнезахисні фарби, штукатурки, плити, обмазки) та їх відповідності сертифікатам. Наприклад, для несучих металевих конструкцій, які за проєктом мають клас вогнестійкості R 60, необхідно забезпечити товщину шару вогнезахисної фарби згідно з проєктними розрахунками та сертифікатами виробника.

2. Моніторинг технології нанесення: Забезпечення правильної технології монтажу та нанесення вогнезахисних покриттів, включаючи підготовку поверхні, кількість шарів, їх товщину та час висихання. Відхилення від технології може суттєво знизити ефективність вогнезахисту.

3. Перевірка вогнезахисних вузлів: Особлива увага приділяється вогнезахисним перегородкам, дверям, вікнам, а також проходкам інженерних систем (наприклад, система вентиляції) через протипожежні бар’єри. Необхідно контролювати використання спеціальних протипожежних манжет, ущільнювачів та герметиків, які забезпечують герметичність та збереження класу вогнестійкості проходок. Будь-яке порушення цілісності протипожежних перешкод може створити ‘шлях’ для поширення вогню та диму.

4. Документальна перевірка: Контроль наявності та правильності оформлення актів на приховані роботи з вогнезахисту, протоколів випробувань матеріалів та актів приймання вогнезахисних робіт. Це гарантує, що всі етапи вогнезахисту були виконані та задокументовані належним чином.

Дотримання цих вимог під контролем авторського нагляду мінімізує ризики пожежі та забезпечує безпеку людей та майна.

Однією з ключових функцій авторського нагляду є детальний розбір та контроль виконання критично важливих вузлів та специфічних будівельних технологій. Саме в цих деталях часто криється потенціал для відхилень, які можуть мати далекосяжні наслідки для міцності, довговічності та експлуатаційних характеристик будівлі. Авторський нагляд забезпечує, щоб проєктні рішення щодо вузлів, які були ретельно розроблені конструктором, були точно реалізовані на практиці.

Приклади критичних вузлів, що вимагають особливої уваги:

1. Фундаментні вузли: З’єднання стін з фундаментом, влаштування гідроізоляції та дренажу. Неправильне виконання може призвести до протікання, деформацій та руйнування основи.

2. З’єднання несучих конструкцій: Вузли кріплення колон, балок, перекриттів, кроквяних систем. Наприклад, у дерев’яних будівлях з клеєного бруса, якісного будинку з клеєного бруса, необхідно контролювати правильність з’єднань на шипах, болтах або перфорованих пластинах, їх ущільнення та захист від вологи. Ці вузли є ключовими для забезпечення загальної стійкості конструкції.

3. Теплоізоляційні вузли: Деталі примикання віконних та дверних блоків, кути стін, парапети. Неякісне виконання цих вузлів призводить до появи ‘містків холоду’, що знижує енергоефективність будівлі та може спричинити утворення конденсату та плісняви. Авторський нагляд перевіряє точність монтажу теплоізоляційних матеріалів та герметизації.

4. Вузли інженерних мереж: Правильність прокладання трубопроводів, електрокабелів, вентиляційних каналів з дотриманням нормативних відстаней та вимог до пожежної безпеки, а також їх герметизація та ізоляція. Контроль цих вузлів дозволяє уникнути майбутніх аварій та збоїв у роботі систем.

Авторський нагляд на цьому етапі вимагає глибоких технічних знань, здатності читати складні конструктивні креслення, розуміння фізики будівельних процесів та досвіду роботи з різними технологіями. Лише кваліфікований фахівець може виявити потенційні проблеми та забезпечити їх своєчасне усунення.

Успішне здійснення авторського нагляду ґрунтується на чіткому розподілі відповідальності між усіма учасниками будівельного процесу: замовником, проєктувальником та підрядником. Кожен з них має свої обов’язки, визначені законодавством та умовами договору, і їхня взаємодія є критично важливою для досягнення цілей проєкту.

Замовник: Несе фінансову та організаційну відповідальність за своєчасне укладання договору на авторський нагляд та забезпечення доступу фахівців на об’єкт. Замовник зобов’язаний забезпечити виконання вказівок авторського нагляду підрядником та фінансувати необхідні коригування або додаткові роботи, якщо вони виникають з вини підрядника або вимагаються для забезпечення відповідності проєкту. Він є ініціатором процесу та головним бенефіціаром якісно виконаного нагляду. Без його активної участі та підтримки, ефективність нагляду значно знижується.

Проєктувальник (виконавець авторського нагляду): Це основна фігура, яка здійснює авторський нагляд. Згідно з ДБН А.2.2-4:2014, конструктор та інші проєктанти несуть відповідальність за дотримання всіх вимог проєктної документації. Його обов’язки включають регулярні відвідування об’єкта, візуальний контроль, перевірку відповідності робіт проєктним рішенням, внесення записів у Журнал авторського нагляду про виявлені порушення та надання вказівок щодо їх усунення. Також проєктувальник відповідає за оперативне вирішення питань, що виникають під час будівництва, шляхом внесення змін до проєктної документації, якщо це необхідно. Відповідальність проєктувальника полягає в гарантуванні технічної відповідності та якості реалізації його власних ідей.

Підрядник: Несе відповідальність за якісне та своєчасне виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до проєктної документації, будівельних норм, правил та вказівок авторського нагляду. Підрядник зобов’язаний усувати виявлені дефекти та порушення за власний рахунок та в зазначені терміни. Невиконання вказівок авторського нагляду може призвести до призупинення робіт, штрафних санкцій та, у найгіршому випадку, до розірвання контракту. Підрядник також зобов’язаний вести всю виконавчу документацію, яка контролюється під час авторського нагляду.

Ефективна взаємодія цих сторін, заснована на довірі та професіоналізмі, є запорукою успішного будівництва та досягнення високої якості об’єкта.

В умовах України, де питання енергоефективності та дотримання будівельних норм набувають особливої актуальності, авторський нагляд є критично важливим інструментом для забезпечення високої якості будівництва. Зростаючі вимоги до теплотехнічних характеристик будівель, повітронепроникності та загального рівня енергозбереження вимагають постійного та кваліфікованого контролю на всіх етапах реалізації проєкту. Українські будівельні норми (ДБН В.2.6-31:2021 ‘Теплова ізоляція будівель’) встановлюють чіткі вимоги до показників опору теплопередачі (R-value) огороджувальних конструкцій, що безпосередньо впливає на U-фактор (коефіцієнт теплопередачі).

Авторський нагляд забезпечує:

1. Контроль якості теплоізоляційних матеріалів: Перевірка відповідності заявлених характеристик утеплювача (коефіцієнт теплопровідності, щільність) проєктним даним та сертифікатам. Неправильний вибір або використання неякісних матеріалів призводить до значних тепловтрат.

2. Правильність монтажу теплоізоляції: Моніторинг дотримання технології укладання утеплювача, відсутність щілин, ‘містків холоду’ (наприклад, через неякісне утеплення віконних та дверних прорізів). Особлива увага приділяється місцям примикань, кутам, парапетам, де найчастіше виникають дефекти. Такі місця можуть бути вразливими і в сучасних модульних будинках, які все ж потребують ретельного нагляду.

3. Герметичність та повітронепроникність: Контроль за влаштуванням паро- та гідроізоляційних бар’єрів, ущільненням швів, стиків та проходок інженерних комунікацій. Низька повітронепроникність (вимірювана показником n50 за тестом Blower Door) призводить до неконтрольованих тепловтрат через інфільтрацію повітря, зниження ефективності систем вентиляції з рекуперацією тепла. Проєктувальник під час авторського нагляду перевіряє ці аспекти, що дозволяє досягти показників, що відповідають класу A або B енергоефективності.

4. Оцінка виконаних робіт: Фахівець авторського нагляду контролює виконання робіт, що впливають на теплотехнічні показники (наприклад, товщину стяжки, якість віконних профілів), і може рекомендувати проведення випробувань, таких як тепловізійне обстеження для виявлення прихованих дефектів. Таким чином, авторський нагляд є гарантом того, що будівельний об’єкт відповідатиме високим стандартам енергоефективності, що в кінцевому підсумку забезпечить комфорт та економію ресурсів для його мешканців.