СТРАХУВАННЯ ПІД ЧАС БУДІВНИЦТВА

Страхування під час будівництва охоплює широкий спектр ризиків, і для ефективного захисту необхідно розуміти різноманіття доступних полісів. Основними видами є: страхування всіх будівельних ризиків (CAR – Contractor’s All Risks), страхування всіх монтажних ризиків (EAR – Erection All Risks), страхування професійної відповідальності (Professional Indemnity – PI) та страхування відповідальності перед третіми особами (Public Liability – PL). Поліс CAR забезпечує захист від непередбачених і раптових пошкоджень або втрат будівельних робіт, матеріалів та обладнання на будівельному майданчику, а також відповідальності за шкоду, завдану третім особам. Це охоплює ризики, такі як пожежа, крадіжка, пошкодження водою, стихійні лиха, недбалість робітників та інші. Зазвичай, поліс CAR охоплює період від початку будівельних робіт до їх завершення та передачі об’єкта замовнику, а також може включати гарантійний період (післяпусковий період обслуговування). Наприклад, у випадку будівництва сучасних дерев’яних конструкцій, таких як будівлі з CLT-панелей, ризик пожежі або пошкодження елементів під час монтажу є суттєвим, і CAR-поліс покриватиме ці випадки. Важливо, що в Україні поліси CAR/EAR часто інтегрують елементи страхування цивільної відповідальності, що робить їх комплексними рішеннями. Складність проєктів, таких як будівництво об’єктів з клеєного бруса, вимагає ретельного аналізу ризиків. Залежно від масштабу та специфіки об’єкта, страхові компанії можуть вимагати додаткові експертизи. Наприклад, для об’єктів IV та V категорій складності згідно з ДБН В.1.2-14:2018 ‘Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд’ потрібен поглиблений аналіз та кастомні страхові рішення. Це підкреслює необхідність глибокого розуміння не тільки страхових продуктів, але й будівельних процесів та матеріалів, щоб адекватно оцінити всі потенційні загрози. Вибір правильного страхового покриття є критично важливим для фінансової стабільності та безперебійного виконання проєкту.

Поліс EAR, у свою чергу, спеціалізується на монтажних ризиках, що виникають під час встановлення машин та обладнання, а також збірних конструкцій. Він є актуальним для проєктів, де велику частину робіт складає монтаж, наприклад, при будівництві промислових об’єктів або складних інженерних систем. Ці поліси можуть бути індивідуалізовані, враховуючи специфічні ризики, притаманні для певних типів обладнання чи будівельних технологій. Страхування професійної відповідальності (PI) покриває збитки, які виникли внаслідок помилок або недбалості при виконанні професійних обов’язків архітекторами, інженерами, проєктувальниками. Наприклад, якщо помилка у проєкті фундаменту призвела до його деформації, PI-поліс компенсує збитки. Страхування відповідальності перед третіми особами (PL) захищає від претензій, пов’язаних із заподіянням шкоди майну або здоров’ю третіх осіб під час будівельних робіт, наприклад, падіння матеріалів на сусідню ділянку. Усі ці поліси є взаємодоповнюючими елементами комплексного управління ризиками, а їх вибір та комбінація повинні ґрунтуватися на детальному аналізі специфіки конкретного будівельного проєкту, його масштабу, використовуваних технологій та географічного розташування об’єкта. Експертна оцінка ризиків та тісна співпраця зі страховим брокером є запорукою адекватного покриття.

Хоча поліси CAR та EAR часто згадуються разом і навіть можуть об’єднуватися в один договір, їхнє первісне призначення та фокус мають суттєві відмінності. Поліс Contractor’s All Risks (CAR) орієнтований на будівельні роботи як такі: зведення стін, влаштування фундаментів, покрівельні роботи, тобто все, що стосується безпосередньо конструкції будівлі та її невід’ємних елементів. Це включає вартість матеріалів, витрати на робочу силу, а також пошкодження, що виникли внаслідок звичайних будівельних ризиків: обвал, пожежа, затоплення, крадіжка обладнання з будівельного майданчика, вандалізм, стихійні лиха, які можуть вплинути на споруду. Наприклад, якщо під час зведення багатоквартирного будинку в Київській області відбувається пожежа, яка пошкодила вже збудовані поверхи та матеріали на майданчику, поліс CAR покриє витрати на відновлення та закупівлю нових матеріалів. Завдяки цьому забезпечується безперервність реалізації будівельних проєктів навіть за умов непередбачених обставин.

З іншого боку, поліс Erection All Risks (EAR) фокусується на монтажних роботах та ризиках, пов’язаних з встановленням машин, механізмів, сталевих конструкцій, інженерних систем та іншого обладнання. Він є незамінним для проєктів, які передбачають складний монтаж, наприклад, встановлення вентиляційних систем з рекуперацією згідно з DIN 1946-6, або складних промислових ліній. Ризики, які покриває EAR, можуть включати помилки при монтажі, пошкодження обладнання під час транспортування або встановлення, електричні пошкодження після запуску, збої в роботі механізмів. Наприклад, при монтажі великої системи вентиляції у сучасному торговому центрі, пошкодження дороговартісного обладнання через падіння або неправильне підключення буде покриватися полісом EAR. Часто страхові компанії пропонують комбіновані поліси CAR/EAR, які забезпечують єдине покриття для всього будівельного проєкту, охоплюючи як зведення конструкцій, так і монтаж обладнання. Важливо розуміти, що страхова сума за цими полісами повинна відповідати повній відновній вартості об’єкта будівництва або монтажу, включаючи вартість матеріалів, робіт, транспортування, митних зборів та інше. Недооцінка страхової суми може призвести до пропорційної виплати, коли страхова компанія компенсує лише частину збитків. Тому ретельний розрахунок і періодичний перегляд страхової суми є критично важливими для адекватного захисту інвестицій.

Вогнестійкість є одним із найкритичніших параметрів безпеки будівлі, що безпосередньо впливає на умови та вартість страхування. Стандарт EN 13501-2 ‘Класифікація будівельних виробів та елементів конструкцій за вогнестійкістю’ відіграє центральну роль у визначенні пожежної безпеки в Європейському Союзі та часто використовується як референс в Україні. Він встановлює методи випробувань та критерії класифікації для несучих та ненесучих елементів будівель (стін, перекриттів, колон, балок). Класифікація, наприклад, REI 90, означає, що елемент зберігає свою несучу здатність (R), цілісність (E) та теплоізоляційну здатність (I) протягом 90 хвилин при пожежі. Дотримання цих нормативів не тільки забезпечує безпеку людей та майна, а й істотно знижує страхові ризики, що може позитивно вплинути на розмір страхової премії.

Страхові компанії ретельно аналізують проєктну документацію на предмет відповідності будівельних конструкцій нормам вогнестійкості. Використання матеріалів та систем з підтвердженими класами вогнестійкості згідно з EN 13501-2 (або відповідними ДБН, такими як ДБН В.2.5-56:2014 ‘Системи протипожежного захисту’) є ключовим фактором при оцінці ризику пожежі. Наприклад, якщо у проєкті передбачено дерев’яні конструкції (клеєний брус, CLT) без належного захисту, страхова премія буде значно вищою, або ж певні ризики можуть бути взагалі виключені з покриття. Застосування вогнезахисних покриттів, використання негорючих матеріалів в оздобленні, встановлення сучасних систем пожежогасіння та димовидалення, а також проєктування евакуаційних шляхів з відповідною вогнестійкістю дверей та стін – все це впливає на профіль ризику. Страховики можуть вимагати проведення регулярних аудитів пожежної безпеки протягом будівництва та після його завершення. При будівництві складних об’єктів, де використовуються інноваційні технології, наприклад, при застосуванні металево-дерев’яних балкових перекриттів, для яких характерні певні особливості вогнестійкості, особливо важливо надати страховику всі розрахунки та сертифікати. Нехтування вимогами до вогнестійкості може призвести не тільки до відмови у виплаті страхового відшкодування у разі пожежі, а й до юридичних наслідків через порушення будівельних норм. Таким чином, інвестиції у підвищення вогнестійкості будівлі є інвестиціями у зниження страхових витрат та забезпечення загальної безпеки проєкту.

Технологія інформаційного моделювання будівель (BIM – Building Information Modeling) революціонізує підхід до проєктування, будівництва та експлуатації об’єктів, а також значно впливає на управління ризиками та страхування. Замість традиційних 2D-креслень, BIM створює тривимірну модель, яка інтегрує всі дані про будівлю: архітектурні, конструктивні, інженерні, а також інформацію про матеріали, їхні характеристики та вартість. Ця комплексна модель дозволяє ідентифікувати потенційні ризики набагато раніше — ще на етапі проєктування. Наприклад, за допомогою BIM можна виявити колізії між інженерними системами, оптимізувати послідовність будівельних робіт, моделювати вплив різних факторів (наприклад, пожежі або землетрусу) на конструкцію. Таке завчасне виявлення та усунення потенційних проблем знижує ймовірність їх виникнення під час будівництва, що прямо впливає на зниження страхових премій.

Використання BIM-моделювання дозволяє страховим компаніям більш точно оцінювати ризики, оскільки вони мають доступ до деталізованої, актуальної та перевіреної інформації про проєкт. Це забезпечує прозорість та зменшує невизначеність. Наприклад, страховик може використовувати BIM-модель для аналізу вогнестійкості окремих елементів будівлі, визначення розташування пожежних виходів та систем пожежогасіння, а також оцінки ризиків, пов’язаних з тимчасовими конструкціями або послідовністю монтажних робіт. Це дозволяє пропонувати більш диференційовані та справедливі тарифи. Крім того, BIM полегшує процес управління змінами в проєкті: будь-які модифікації одразу відображаються у моделі та можуть бути швидко проаналізовані на предмет їхнього впливу на ризики. Це особливо цінно для складних об’єктів, де зміни є неминучими. Також, BIM-модель може бути використана для відстеження прогресу будівництва, контролю за виконанням робіт та моніторингу безпеки на майданчику, що є важливим для страхування відповідальності. В разі страхового випадку, доступ до деталізованої BIM-моделі значно спрощує процес оцінки збитків та пришвидшує виплати, оскільки вся необхідна інформація про будівлю доступна в єдиному цифровому форматі. Ця технологія вже активно використовується провідними архітекторами та будівельними компаніями по всьому світу для мінімізації ризиків та оптимізації витрат на страхування.

Вибір оптимального страхового покриття для будівельного проєкту вимагає систематичного підходу до оцінки ризиків. Першим кроком є детальний аналіз самого проєкту: його масштабу, складності, тривалості, типу конструкції (наприклад, монолітно-каркасна, дерев’яна, модульна), використовуваних матеріалів та технологій. Необхідно врахувати місце розташування об’єкта: чи знаходиться він у зоні підвищеної сейсмічної активності, ризику повеней, або ж в умовах щільної міської забудови, де зростає ризик пошкодження майна третіх осіб. Кожен архітектор знає, що врахування цих факторів на етапі проєктування є критично важливим. Також слід оцінити кваліфікацію та досвід підрядника, субпідрядників та інших учасників проєкту. Зазвичай, страхові компанії пропонують диференційовані тарифи для досвідчених компаній з високою репутацією. Наприклад, для будівництва об’єктів зі значним об’ємом земляних робіт, може знадобитися додаткове страхування ризиків, пов’язаних з ґрунтовими водами або осіданням ґрунту.

Другим важливим кроком є визначення обсягу покриття. Необхідно чітко розмежувати, які ризики будуть покриті основними полісами CAR/EAR, а які вимагатимуть додаткового страхування (наприклад, страхування військових ризиків, страхування перерви у бізнесі). Також важливо врахувати франшизу — частину збитків, яку страхувальник сплачує самостійно. Чим вища франшиза, тим нижча страхова премія, але зростає фінансове навантаження при настанні страхового випадку. Третім кроком є вибір страхової компанії та брокера. Важливо обрати надійного страховика з досвідом у будівельному страхуванні та стабільною фінансовою репутацією. Страховий брокер відіграє ключову роль, допомагаючи порівняти пропозиції різних компаній, домовитися про найкращі умови та забезпечити супровід договору протягом всього періоду страхування. Приклад розрахунку страхової премії може виглядати так: для будівельного проєкту вартістю 50 млн грн, з високим ризиком пожежі (наприклад, будівництво дерев’яного будинку), та відсутністю сучасних систем безпеки, базова ставка страхової премії CAR може становити 0.2-0.5% від страхової суми. Додаткові ризики та низька кваліфікація персоналу можуть підвищити цей показник до 0.8-1.0%. Отже, премія може коливатися від 100 000 до 500 000 грн або більше. Наявність сертифікованих матеріалів (наприклад, згідно EN 13501-2) та впровадження BIM-технологій може значно знизити базову ставку. Фінальна премія залежить від десятків факторів, тому ретельний аудит і переговори є обов’язковими. Важливо, що страховий договір повинен бути юридично грамотно складений, щоб уникнути неоднозначностей та суперечок у майбутньому.

Відповідність будівельних проєктів національним (ДБН) та міжнародним (EN) нормам є фундаментальною вимогою для забезпечення безпеки та якості будівництва, а також ключовим фактором при укладанні страхових договорів. В Україні, ДБН (Державні будівельні норми) регламентують практично всі аспекти будівельної діяльності – від проєктування фундаментів до влаштування інженерних мереж. Недотримання цих норм може призвести до визнання об’єкта небезпечним, що, у свою чергу, робить його фактично нестрахованим або значно підвищує вартість страховки. Наприклад, ДБН В.1.1-7:2016 ‘Пожежна безпека об’єктів будівництва’ встановлює чіткі вимоги до вогнестійкості конструкцій та протипожежних заходів. Якщо проєкт не відповідає цим вимогам, страхова компанія може відмовити у виплаті відшкодування у випадку пожежі, посилаючись на порушення умов договору або підвищений ризик.

Аудит відповідності нормам є обов’язковим етапом для багатьох будівельних проєктів, особливо для тих, що мають значний рівень складності або інноваційні рішення. Цей аудит може проводитися як незалежними експертами, так і спеціалізованими підрозділами страхових компаній. Метою аудиту є виявлення будь-яких відхилень від стандартів, оцінка їхнього впливу на безпеку та ризики, а також розробка рекомендацій щодо їх усунення. Наприклад, для сучасних дерев’яних будівель, таких як каркасні будинки або будинки з клеєного бруса, дуже важливо перевіряти відповідність матеріалів та вузлів конструкцій вимогам ДБН та EN щодо міцності, довговічності та вогнестійкості. Стандарт EN 13501-2, що класифікує вогнестійкість, є яскравим прикладом міжнародної норми, яка напряму впливає на страхові вимоги. Якщо матеріали або конструкції не мають відповідних сертифікатів або їхня вогнестійкість нижча за необхідну, це розцінюється як суттєвий ризик. Таким чином, результати аудиту безпосередньо впливають на умови страхування, розмір страхової премії та обсяг покриття. Чим вищий рівень відповідності нормам, тим нижчий ризик для страховика, і, відповідно, більш вигідні умови для страхувальника. Враховуючи специфіку українського законодавства та динамічні зміни в будівельній галузі, регулярний моніторинг та оновлення знань щодо чинних норм є критично важливими для всіх учасників будівельного процесу, включаючи архітекторів та забудовників. Це також допомагає уникнути юридичних колізій та забезпечити належний рівень захисту інвестицій.

Страхування професійної відповідальності (Professional Indemnity, PI) є невід’ємним елементом захисту для всіх, хто надає професійні послуги, особливо у такій відповідальній сфері, як будівництво. Архітектори, інженери-проєктувальники, геодезисти, будівельні експерти – всі вони несуть відповідальність за якість та безпеку своїх рішень. Помилки у розрахунках, невідповідність проєкту нормам, неточності у технічній документації можуть призвести до серйозних наслідків: від затримок у будівництві та перевищення бюджету до руйнування конструкцій та шкоди здоров’ю або життю людей. У таких випадках професійна відповідальність може бути надзвичайно високою, і саме тут на допомогу приходить PI-страхування.

Поліс PI покриває фінансові збитки, які виникли внаслідок професійних помилок, недбалості або упущень. Це означає, що якщо, наприклад, архітектор допустив помилку у проєктуванні фасаду будівлі, що призвело до його передчасного руйнування та необхідності дороговартісного ремонту, страхова компанія відшкодує ці витрати замовнику. Важливо, що покриття поширюється не тільки на прямі збитки, а й на судові витрати, пов’язані з розглядом претензій. Обсяг покриття PI-полісом зазвичай визначається індивідуально, виходячи з масштабу проєктів, які виконує фахівець, потенційних ризиків та вимог законодавства. Наприклад, для проєктування висотних будівель або об’єктів підвищеної небезпеки, вимоги до страхової суми будуть значно вищими. В Україні існує законодавча вимога щодо обов’язкового страхування професійної відповідальності для деяких категорій проєктувальників та експертів. Нехтування цією вимогою не тільки ставить під загрозу фінансову стабільність фахівця, а й може призвести до анулювання ліцензії на діяльність. При виборі страховика важливо звертати увагу на досвід компанії у страхуванні професійної відповідальності, її здатність оперативно реагувати на претензії та надійність перестрахування. У світлі зростаючої складності будівельних технологій, таких як інтеграція «розумного будинку» систем або застосування інноваційних матеріалів, ризик професійних помилок може зростати, роблячи PI-страхування ще більш актуальним для захисту репутації та фінансів професіоналів галузі.

Сфера будівельного страхування не стоїть на місці, активно інтегруючи інноваційні технології та реагуючи на нові виклики галузі. Однією з ключових тенденцій є поглиблене використання даних та аналітики для більш точної оцінки ризиків. Застосування датчиків IoT (Інтернету речей) на будівельних майданчиках для моніторингу умов (температури, вологості, вібрації), використання дронів для інспекції прогресу робіт та виявлення потенційних проблем, а також аналіз великих даних (Big Data) дозволяють страховим компаніям отримувати максимально повну інформацію про об’єкт. Це дає можливість пропонувати динамічні страхові поліси, де премія може змінюватися залежно від реального рівня ризику в режимі реального часу, стимулюючи забудовників до більш відповідального ставлення до безпеки. Наприклад, системи моніторингу вологості можуть сигналізувати про підвищений ризик утворення цвілі або пошкодження матеріалів, що дозволяє вчасно вжити заходів і запобігти страховому випадку.

Іншою важливою інновацією є блокчейн-технології, які можуть підвищити прозорість та ефективність страхових процесів. Завдяки блокчейну можна створити децентралізовані та незмінні реєстри страхових договорів, що спрощує врегулювання претензій та мінімізує ризик шахрайства. Смарт-контракти можуть автоматично активувати виплати при настанні певних, заздалегідь визначених умов (наприклад, перевищення заданого рівня опадів, що призвело до затоплення). Це значно прискорює процес врегулювання збитків, який традиційно є досить тривалим. Крім того, розвиток модульного та швидкозбірного будівництва, такого як префаб-конструкції або будинки з CLT, вимагає перегляду традиційних страхових підходів. Ці технології можуть знижувати ризики на будівельному майданчику за рахунок перенесення значної частини робіт на завод, де контроль якості є вищим. Водночас, вони створюють нові ризики, пов’язані з транспортуванням та монтажем великих елементів. Тому страхові компанії розробляють спеціалізовані поліси, що враховують ці особливості. Нарешті, зростаюча увага до сталості та енергоефективності будівель (концепції ZEB – Zero Energy Building) також впливає на страхування. Об’єкти, що відповідають високим стандартам енергоефективності та мають відповідні сертифікати (наприклад, BREEAM або LEED), можуть розглядатися як менш ризикові, що потенційно веде до зниження страхових премій. Майбутнє будівельного страхування – це синергія технологій, даних та гнучких продуктів, що забезпечують максимальний захист в умовах постійних змін.