ВЕНТИЛЯЦІЯ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ (MVHR, DIN 1946-6) У ДЕРЕВ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЯХ

Сучасне будівництво дерев’яних будинків, особливо з використанням клеєного бруса, стрімко рухається до створення максимально герметичних та енергоефективних споруд. Ця тенденція, хоча й сприятлива для зниження тепловтрат, вимагає ретельного підходу до організації повітрообміну. Без примусової вентиляції, такої як MVHR (Mechanical Ventilation with Heat Recovery), у герметичному будинку швидко накопичується волога, CO₂ та інші забруднювачі, що негативно впливає на здоров’я мешканців та довговічність конструкцій. DIN 1946-6 ‘Вентиляція житлових будівель – Загальні вимоги, вимоги до продуктивності, правила проєктування, будівництва, експлуатації та технічного обслуговування’ є ключовим стандартом, що регламентує ці аспекти, особливо для Німеччини, де вимоги до енергоефективності є одними з найсуворіших у Європі.

Для будинків з клеєного бруса, де висока точність виготовлення та мінімальна кількість щілин є нормою, MVHR стає не просто бажаною опцією, а необхідністю. Вона забезпечує постійний контроль якості повітря, підтримуючи оптимальний рівень вологості (40-60%) та низьку концентрацію CO₂ (нижче 1000 ppm). Основна філософія полягає у створенні ‘дихаючого, але герметичного’ будинку, де повітря обмінюється контрольовано, а не через нерегульовані витоки. Це досягається завдяки високій повітронепроникності оболонки (n₅₀-значення повинно бути менше 0.6 h⁻¹ для будинків з примусовою вентиляцією, згідно з EN 13829/ISO 9972). Клеєний брус, як будівельний матеріал, ідеально підходить для досягнення таких показників, оскільки має стабільні геометричні розміри та мінімальну усадку, що спрощує досягнення необхідної герметичності при монтажі. Проєктування системи вентиляції має починатися на ранніх етапах, інтегруючись з архітектурними рішеннями та конструктивними вузлами будинків з клеєного бруса, щоб уникнути компромісів у подальшому.

Інтеграція MVHR також впливає на теплотехнічні показники. Замість того, щоб просто викидати тепле повітря на вулицю, рекуператор повертає його тепло назад у будинок, значно знижуючи навантаження на систему опалення. Це особливо важливо в холодних кліматичних зонах, таких як центральна Європа, де тривалі опалювальні сезони роблять енергоефективність критичною. Наприклад, для Німеччини, де діють суворі норми по енергоспоживанню (наприклад, EnEV – Energieeinsparverordnung), використання MVHR є одним з найефективніших способів досягнення цих стандартів. Правильне проєктування системи MVHR дозволяє не тільки відповідати нормативам, а й значно скоротити експлуатаційні витрати власників, забезпечуючи при цьому високий рівень комфорту.

У контексті дерев’яних конструкцій, необхідно враховувати також вологісний режим. Деревина – гігроскопічний матеріал, який ‘дихає’, поглинаючи та віддаючи вологу. Контрольований повітрообмін MVHR допомагає підтримувати стабільну вологість у приміщенні, що запобігає пересушуванню деревини взимку (і, як наслідок, розтріскуванню) або надмірному зволоженню, яке може спричинити розвиток плісняви. Це є додатковою перевагою для довговічності дерев’яного будинку. Отже, філософія MVHR у дерев’яних будинках – це синергія енергоефективності, здорового мікроклімату та збереження будівельних матеріалів.

Ефективність MVHR систем вимірюється коефіцієнтом рекуперації тепла, який для сучасних установок часто перевищує 85%. Це означає, що лише мала частина теплової енергії втрачається. Додатково, багато систем оснащені фільтрами, які очищають припливне повітря від пилу, пилку та інших алергенів, що особливо важливо для людей з респіраторними захворюваннями. Проте, всі ці переваги можуть бути досягнуті лише за умови правильного проєктування, монтажу та регулярного обслуговування, що підкреслює важливість дотримання таких стандартів, як DIN 1946-6, на всіх етапах життєвого циклу будівлі.

Окрім контролю якості повітря, MVHR сприяє зменшенню рівня шуму. Завдяки закритим вікнам, зовнішній шум залишається ззовні, а шум від роботи самої системи мінімізується за допомогою спеціальних шумоглушників, які ми детальніше розглянемо у наступних розділах. Це дозволяє створювати справжній оазис тиші та спокою усередині будинку, що є невід’ємною частиною комфорту.

Інтеграція повітропроводів MVHR у конструкції дерев’яних перекриттів, особливо з клеєного бруса, є одним з найбільш критичних етапів проєктування. Необхідно забезпечити не лише ефективний рух повітря, але й збереження несучої здатності конструкції, мінімізацію втрат тепла та запобігання поширенню шуму. У Німеччині, де дерев’яне будівництво має давні традиції, а норми енергоефективності високі, проєктування інженерних систем у конструкціях з CLT та клеєного бруса вимагає особливої уваги.

Траси повітропроводів у перекриттях з клеєного бруса можуть бути реалізовані кількома способами: інтегровані в міжбалкові простори, прокладені у фальшстелях або розміщені в спеціально передбачених технічних нішах. Оптимальним є варіант інтеграції, що дозволяє зберегти висоту приміщень та естетику. Для цього необхідно заздалегідь, на етапі архітектурного та конструктивного проєктування, передбачити отвори або пази в балках клеєного бруса. Важливо пам’ятати, що будь-які отвори в несучих елементах повинні бути точно розраховані інженером-конструктором. Зазвичай, отвори розміщуються в нейтральній зоні балки (ближче до центру по висоті), де напруження матеріалу є мінімальним. Забороняється робити отвори в зонах максимального згинального моменту або поблизу опор.

Діаметри повітропроводів для MVHR зазвичай варіюються від 75 мм до 160 мм, залежно від об’єму повітря, що потрібно транспортувати. При прокладанні трас важливо мінімізувати кількість поворотів та вигинів, оскільки вони збільшують аеродинамічний опір та можуть генерувати шум. Використання гнучких повітропроводів у міжбалковій порожнині дозволяє обходити дрібні перешкоди, але не рекомендується для довгих прямих ділянок через їхній більший опір. Натомість, для основних магістралей краще використовувати жорсткі круглі або прямокутні оцинковані повітропроводи, які забезпечують кращі аеродинамічні характеристики та легше очищаються.

При розробці вузлів проходу повітропроводів через міжповерхові перекриття та стіни з клеєного бруса, слід враховувати вимоги до вогнестійкості та повітронепроникності. Проходи повинні бути герметизовані за допомогою спеціальних манжет або ущільнювальних стрічок, а для забезпечення вогнестійкості можуть бути потрібні протипожежні клапани або вогнезахисні обгортки навколо повітропроводів у місцях їх перетину з протипожежними перешкодами. Це відповідає вимогам німецьких будівельних норм, які регулюють безпеку у дерев’яних конструкціях.

Досвід KOLEO показує, що найефективнішим є інтегроване проєктування, де архітектор, конструктор та інженер з вентиляції працюють як єдина команда. Це дозволяє уникнути конфліктів між інженерними мережами та несучими конструкціями, оптимізувати розміщення агрегату MVHR (часто в технічному приміщенні або на горищі) та забезпечити легкий доступ для обслуговування фільтрів. Приклад такого підходу: для балок перекриття GL24h з типовим кроком 600-800 мм, можливо передбачити прорізи діаметром до 125 мм в центральній третині висоти балки, за умови посилення країв отвору. Це дозволяє прокладати основні магістралі вентиляції, зберігаючи при цьому необхідну жорсткість перекриття. Недостатній розмір або неправильне розташування прорізів можуть призвести до послаблення конструкції або необхідності використання додаткових балок, що збільшить вартість та ускладнить монтаж.

Важливим аспектом є також координація з системою електропостачання та водопостачання. Перетин різних інженерних мереж у вузьких просторах перекриттів вимагає точного планування та тривимірного моделювання. Завдяки BIM-моделюванню можна візуалізувати всі комунікації та завчасно виявити потенційні конфлікти, що значно прискорює та спрощує монтаж на будівельному майданчику. Таким чином, детально продумане проєктування трас є запорукою успішної та ефективної роботи всієї системи вентиляції.

Шум є одним з головних побічних ефектів будь-якої механічної вентиляційної системи, і MVHR не є винятком. У дерев’яних конструкціях, які мають природніші акустичні властивості, питання ефективної шумоізоляції стає ще більш актуальним. Для досягнення акустичного комфорту, особливо в нічний час (рівень шуму в спальні не повинен перевищувати 25-30 дБ(А) згідно з DIN 4109 ‘Звукоізоляція в будівлях’), необхідно застосовувати комплексні стратегії шумоглушення. Джерелами шуму в системі MVHR є сам вентиляційний агрегат (компресор, вентилятори), рух повітря по повітропроводах (аеродинамічний шум) та резонанс конструкцій.

Перший крок у боротьбі з шумом – це правильне розміщення MVHR-агрегату. Його слід встановлювати в технічних приміщеннях, підвалах, гаражах або на горищах, якомога далі від спалень та інших житлових кімнат. Агрегат повинен бути встановлений на віброізолюючі опори, щоб запобігти передачі структурного шуму на будівельні конструкції. Використання гумових або пружинних демпферів є стандартною практикою. Крім того, приміщення, де встановлений агрегат, може бути додатково звукоізольоване, наприклад, за допомогою мінеральної вати або акустичних панелей на стінах і стелі.

Другим важливим елементом є використання шумоглушників. Вони встановлюються на припливних та витяжних повітропроводах, особливо в місцях, де траси входять у житлові зони. Розрізняють два основні типи шумоглушників: пластинчасті та трубчасті. Пластинчасті шумоглушники ефективні для широкого діапазону частот, тоді як трубчасті (особливо гнучкі з перфорованою внутрішньою стінкою) добре працюють для високочастотного шуму. Довжина шумоглушника прямо пропорційна його ефективності, тому важливо передбачити достатній простір для їх встановлення.

Третій аспект – це оптимізація трас повітропроводів. Аеродинамічний шум виникає через високу швидкість повітря та різкі зміни напрямку. Тому важливо: 1) правильно розрахувати діаметри повітропроводів, щоб швидкість повітря не перевищувала 2-3 м/с у магістралях та 1,5-2 м/с у відгалуженнях; 2) використовувати плавні відводи замість гострих кутів (наприклад, радіусні коліна замість 90-градусних відводів); 3) забезпечити якісне кріплення повітропроводів, щоб уникнути вібрацій та деренчання. Віброізолюючі підвіси та хомути з гумовими вставками є обов’язковими.

Четвертий, але не менш важливий момент – це внутрішня обробка повітропроводів. Повітропроводи можуть бути обклеєні зсередини звукопоглинаючим матеріалом (наприклад, спіненим поліуретаном або мінеральною ватою зі склотканинним покриттям). Це допомагає поглинати шум, що поширюється всередині каналу. Вентиляційні решітки та дифузори також повинні бути обрані з урахуванням їхніх акустичних характеристик; існують моделі з низьким рівнем шуму, спеціально розроблені для житлових приміщень. Відстань між дифузором і спальним місцем також має значення.

Загалом, проєкт MVHR для дерев’яного будинку в Німеччині має враховувати EN ISO 717-1 для оцінки звукоізоляції повітряного шуму та EN ISO 717-2 для ударного шуму. Комплексний підхід до шумоглушення, що включає віброізоляцію агрегату, встановлення якісних шумоглушників, оптимізацію геометрії повітропроводів та використання звукопоглинаючих матеріалів, дозволяє досягти високого рівня акустичного комфорту, незважаючи на механічну природу системи. У KOLEO ми приділяємо цьому питанню особливу увагу, забезпечуючи, що наші будинки є не лише енергоефективними, а й тихими.

Досягнення оптимального балансу повітря є фундаментальним аспектом ефективної роботи MVHR-системи, що безпосередньо впливає на енергоефективність та комфорт усередині будинку. DIN 1946-6 детально описує принципи балансування, підкреслюючи важливість забезпечення рівноваги між припливним та витяжним повітрям для запобігання надлишковому тиску або розрідженню в приміщеннях. Неправильно збалансована система може призвести до небажаних протягів, неконтрольованої інфільтрації зовнішнього повітря, а також до зниження ефективності рекуперації тепла.

Згідно з DIN 1946-6, система MVHR повинна забезпечувати мінімальний об’єм повітрообміну, який залежить від призначення приміщення та кількості мешканців. Наприклад, для спальні рекомендований об’єм припливного повітря становить 30 м³/год на особу, а для кухні – витяжний об’єм може сягати 60-100 м³/год під час приготування їжі. Ці значення повинні бути ретельно розраховані для кожної зони будинку. Дисбаланс припливу та витяжки не повинен перевищувати ±10%. Перевищення цього показника може спричинити значні проблеми, такі як надмірна сухість або вологість повітря, а також несприятливий вплив на ефективність опалювальної системи.

Енергоефективність MVHR-системи оцінюється не лише коефіцієнтом рекуперації тепла, а й споживаною потужністю вентиляторів та герметичністю повітропроводів. Герметичність повітропроводів, що прокладаються в перекриттях з клеєного бруса, має бути класу ‘C’ або вище (з нормованими витоками повітря не більше 0,111 л/(с·м²) при 200 Па) згідно з EN 15727 ‘Вентиляція будівель – Повітропроводи та фітинги – Вимоги до герметичності та випробування’. Будь-які витоки повітря призводять до втрат тепла та зниження ефективності системи.

Для забезпечення балансу використовуються спеціальні регулятори витрати повітря (дифузори з регульованою заслінкою) або дросельні клапани, які встановлюються на кожному відгалуженні повітропроводів. На етапі пусконалагодження системи, за допомогою спеціальних вимірювальних приладів (анемометрів або крильчатих лічильників), вимірюються фактичні об’єми повітря на кожному дифузорі, і система налаштовується до досягнення проєктних показників. Цей процес є вкрай важливим і вимагає кваліфікованих фахівців.

Таблиця 1: Порівняння енергоефективності MVHR та природної вентиляції

Правильне балансування системи MVHR не лише забезпечує комфортний мікроклімат, але й є одним з найефективніших способів зниження експлуатаційних витрат на опалення та охолодження. Це підкреслює її роль як невід’ємного елементу сучасного екологічного будинку. Без належного балансування навіть найсучасніша система MVHR не зможе працювати на повну потужність, що призведе до невиправданих витрат та дискомфорту.

Розглянемо практичний приклад інтеграції MVHR-системи у типовий двоповерховий будинок з клеєного бруса в регіоні Баварія, Німеччина. Цей регіон характеризується континентальним кліматом з холодною зимою (розрахункова температура до -15°C) та помірно теплим літом. Нормативні вимоги до будівництва в Німеччині є одними з найсуворіших у Європі, особливо щодо енергоефективності та повітронепроникності, що робить застосування MVHR майже обов’язковим для досягнення стандарту KfW Effizienzhaus.

Для нашого кейсу, будинок площею 180 м² з клеєного бруса, був спроєктований з вентиляційною установкою MVHR з рекуперацією тепла (коефіцієнт рекуперації 88%). Агрегат був розміщений у технічному приміщенні на першому поверсі, подалі від спалень, та встановлений на віброізолюючих опорах. Основні повітропроводи були прокладені в міжповерхових перекриттях (дерев’яні балки з клеєного бруса GL24h, крок 625 мм). Для прокладання горизонтальних трас діаметром 125 мм були передбачені фабричні отвори в центральній зоні балок, діаметром 130 мм, розраховані навантаженням EN 1995-1-1 (Єврокод 5). Це дозволило зберегти естетику стель і уникнути додаткових фальшстель.

Розподіл повітропроводів здійснювався таким чином: припливне повітря подавалося у ‘чисті’ зони (спальні, вітальня, кабінет), а витяжне повітря забиралося з ‘брудних’ зон (кухня, санвузли, гардеробна). На кожній гілці були встановлені трубчасті шумоглушники довжиною 900 мм, а також регульовані дифузори для точного балансування об’ємів повітря. Максимальна швидкість повітря у повітропроводах не перевищувала 2,5 м/с, що забезпечувало низький рівень шуму.

Під час пусконалагоджувальних робіт, які проводилися після завершення всіх оздоблювальних робіт, були здійснені вимірювання повітрообміну в кожному приміщенні. За допомогою прецизійного анемометра були відкалібровані всі дифузори. Виявлений дисбаланс між припливом і витяжкою після первинного налаштування становив 7%, що відповідало вимогам DIN 1946-6 (не більше 10%). Кінцеве налаштування дозволило досягти балансу в межах 3%, забезпечуючи оптимальний повітрообмін у всіх приміщеннях.

Рівень шуму в спальнях з працюючою системою MVHR в нічному режимі не перевищував 28 дБ(А), що відповідає нормам і забезпечує комфортний сон. Повітронепроникність будинку, виміряна тестом Blower Door, показала значення n₅₀ = 0.52 h⁻¹, що значно краще за нормативний показник 0.6 h⁻¹ для будинків з примусовою вентиляцією. Це свідчить про високу якість будівельних робіт та герметичність конструкцій з клеєного бруса.

Даний кейс демонструє успішну інтеграцію MVHR у дерев’яну конструкцію, що відповідає високим німецьким стандартам енергоефективності та комфорту. Використання клеєного бруса не лише забезпечило міцність та довговічність, але й дозволило ефективно інтегрувати складні інженерні системи, створюючи справжній екологічний будинок. Важливо пам’ятати, що успіх такого проєкту залежить від ретельного планування та координації всіх залучених фахівців на кожному етапі будівництва.

Вибір матеріалів для повітропроводів є критично важливим для довговічності, гігієнічності, акустики та енергоефективності системи вентиляції з рекуперацією тепла (MVHR). В умовах дерев’яних конструкцій, де кожен елемент взаємодіє з іншим, правильний вибір стає ще більш значущим. Розглянемо основні типи матеріалів та їхні характеристики.

1. Оцинкована сталь: Це найпоширеніший матеріал для жорстких повітропроводів. Переваги: висока міцність, довговічність, гладка внутрішня поверхня, що мінімізує аеродинамічний опір та накопичення пилу. Оцинкована сталь стійка до корозії, легко очищається. Недоліки: вимагає точного проєктування та монтажу, негнучка, може передавати шум, якщо не використовувати віброізолюючі елементи. Часто використовується для основних магістралей.

2. Пластик (ПВХ, поліпропілен): Застосовується для гнучких та напівжорстких повітропроводів, особливо у системах розподілу повітря до окремих кімнат. Переваги: легкість, простота монтажу, хороші акустичні властивості (завдяки гнучкості та пористій структурі деяких типів), відсутність корозії. Недоліки: менша міцність, можливість накопичення статичного заряду та пилу (хоча сучасні матеріали зменшують цю проблему), обмежена вогнестійкість. Важливо обирати пластик, сертифікований для використання у вентиляційних системах житлових приміщень, без шкідливих випарів.

3. Гнучкі ізольовані повітропроводи: Це зазвичай багатошарові повітропроводи з внутрішнім шаром з перфорованого пластику або алюмінію, шаром звуко- та теплоізоляції (мінеральна вата) та зовнішнім захисним покриттям. Переваги: відмінні шумоглушні властивості, зменшення тепловтрат, простота монтажу в складних ділянках. Недоліки: вищий аеродинамічний опір через нерівну внутрішню поверхню, складніше чистити, дорожчі. Використовуються для кінцевих відгалужень та в місцях, де необхідне додаткове шумоглушення.

4. Нержавіюча сталь: Використовується рідше, здебільшого для спеціальних застосувань або в приміщеннях з високою вологістю/агресивним середовищем. Переваги: висока корозійна стійкість, довговічність, гігієнічність. Недоліки: значно дорожча за оцинковану сталь.

Вибір матеріалу також залежить від типу прокладки: відкрита чи прихована в конструкціях. У міжповерхових перекриттях з клеєного бруса, як ми розглядали раніше, часто комбінуються жорсткі оцинковані повітропроводи для основних магістралей та гнучкі ізольовані повітропроводи для кінцевих відгалужень. Ізоляція повітропроводів є обов’язковою, особливо тих, що проходять через неопалювані зони (горище, підвал), щоб запобігти тепловтратам та утворенню конденсату. Товщина ізоляції зазвичай становить 25-50 мм, залежно від кліматичних умов та вимог стандарту EN 14303 ‘Теплоізоляційні вироби для інженерного обладнання будівель та промислових установок’.

Важливо також звернути увагу на спосіб з’єднання повітропроводів. Для жорстких каналів використовуються фланцеві з’єднання або ніпелі з гумовими ущільнювачами, що забезпечують герметичність. Гнучкі канали кріпляться до адаптерів за допомогою хомутів та герметизуючої стрічки. Правильний монтаж з урахуванням герметичності всіх з’єднань є ключовим для досягнення проєктних показників повітронепроникності та енергоефективності всієї системи MVHR. KOLEO приділяє особливу увагу вибору якісних, сертифікованих матеріалів, які відповідають найвищим стандартам.

Заключним, але не менш важливим етапом інтеграції системи MVHR є аудит відповідності та приймання робіт. Навіть найдосконаліший проєкт може бути скомпрометований неякісним монтажем. Метою аудиту є перевірка відповідності виконаних робіт проєктній документації, будівельним нормам (зокрема DIN 1946-6) та забезпечення заявленої функціональності системи. У дерев’яних будинках, де точність має вирішальне значення, цей етап набуває особливого значення.

Ось ключові кроки та критерії для проведення аудиту та приймання робіт MVHR-системи:

1. Візуальний огляд монтажу: Перевірка правильності прокладання повітропроводів у перекриттях з клеєного бруса, відсутність механічних пошкоджень, належне кріплення, відсутність провисань гнучких повітропроводів, які можуть спричиняти накопичення конденсату. Перевірка герметичності всіх з’єднань (використання спеціальних стрічок, герметиків).
2. Перевірка встановлення агрегату MVHR: Розміщення агрегату згідно з проєктом, наявність віброізолюючих опор, правильне підключення до електромережі, системи дренажу конденсату (ухил трубки не менше 2-3%), а також наявність доступних фільтрів для обслуговування.
3. Перевірка встановлення шумоглушників: Наявність всіх проєктних шумоглушників, їхнє правильне встановлення (немає перекосів, щілин), відповідність типорозмірів.
4. Вимірювання повітронепроникності (Blower Door Test): Проведення тесту на повітронепроникність всієї оболонки будівлі (згідно EN 13829). Для будинку з MVHR значення n₅₀ повинно бути менше 0.6 h⁻¹. Це підтверджує якість герметизації не лише вікон/дверей, а й всіх проходів комунікацій через огороджувальні конструкції.
5. Вимірювання об’ємів повітря та балансування: За допомогою спеціалізованих анемометрів або крильчатих лічильників вимірюється фактичний об’єм припливного та витяжного повітря на кожному дифузорі/решітці. Система налаштовується до досягнення проєктних об’ємів з допустимим відхиленням не більше ±10% між припливом та витяжкою.
6. Вимірювання рівня шуму: Оцінка рівня шуму, що генерується системою MVHR, у житлових приміщеннях, особливо в спальнях. Вимірювання проводяться в різних режимах роботи системи (мінімальний, номінальний). Рівень шуму не повинен перевищувати значень, встановлених проєктом або нормативними документами (наприклад, 25-30 дБ(А) для спалень).
7. Перевірка системи автоматики та управління: Функціональність пульта управління, наявність датчиків CO₂, вологості (якщо передбачені), їхня робота та правильність відображення даних. Перевірка роботи програмованих режимів (денний/нічний).
8. Надання документації: Передача замовнику виконавчої документації (схеми прокладки, паспорти обладнання, інструкції з експлуатації та обслуговування), протоколів випробувань та налаштування, гарантійних талонів.
9. Інструктаж з експлуатації: Детальний інструктаж власника будинку щодо правил експлуатації, заміни фільтрів (рекомендована періодичність 2-4 рази на рік), чищення решіток та можливих несправностей.
10. Післяпродажне обслуговування: Обговорення умов гарантійного та післягарантійного обслуговування, можливості укладення сервісного договору.

Дотримання цих кроків гарантує, що система MVHR буде працювати ефективно, забезпечуючи здоровий мікроклімат та енергоефективність вашого дерев’яного будинку протягом усього терміну експлуатації.

Світ будівельних технологій постійно розвивається, і системи вентиляції не є винятком. Майбутнє MVHR в дерев’яних конструкціях обіцяє ще більшу інтеграцію, інтелектуальне управління та покращену ефективність. Ці тенденції будуть формуватися під впливом посилення екологічних стандартів, розвитку цифрових технологій та зростаючих вимог до комфорту та здоров’я мешканців.

Однією з ключових тенденцій є подальша мініатюризація та децентралізація вентиляційних систем. Замість одного великого агрегату, який обслуговує весь будинок, можуть бути використані декілька менших, інтегрованих безпосередньо в стіни або перекриття. Це спрощує прокладання повітропроводів та зменшує потребу у складних розгалужених мережах, що особливо актуально для компактних дерев’яних будинків або приміщень зі складною геометрією. Такі системи можуть бути легше адаптовані до конкретних потреб окремих приміщень, забезпечуючи більш точне керування мікрокліматом.

Інтелектуальне управління на основі датчиків CO₂, вологості, летких органічних сполук (VOC) та навіть присутності людей стане стандартом. Системи MVHR будуть автоматично регулювати об’єм повітрообміну, оптимізуючи енергоспоживання та якість повітря в режимі реального часу. Інтеграція з системами ‘розумного будинку’ дозволить централізовано керувати вентиляцією, опаленням, освітленням та іншими інженерними системами, створюючи єдину, високоефективну екосистему будинку. Це дозволить мешканцям встановлювати індивідуальні параметри комфорту, а система самостійно підтримуватиме їх, навчаючись з часом.

Подальший розвиток матеріалів для повітропроводів буде спрямований на створення ще більш легких, міцних, гнучких та гігієнічних рішень. Можливо, з’являться повітропроводи з інтегрованими датчиками або функціями самоочищення. Також очікується покращення тепло- та звукоізоляційних властивостей матеріалів, що дозволить ще більше зменшити габарити системи та покращити акустичний комфорт.

У контексті дерев’яних конструкцій, особливу увагу буде приділено розробці стандартизованих модульних рішень для інтеграції MVHR у балки перекриття та стінові панелі, зокрема з клеєного бруса або CLT. Це спростить проєктування, прискорить монтаж на будівельному майданчику та зменшить імовірність помилок. Фабрична підготовка отворів та каналів у дерев’яних елементах за допомогою ЧПУ-технологій вже є реальністю і буде лише розширюватися.

Зростаюча увага до ‘зеленого’ будівництва та циркулярної економіки також вплине на MVHR. Системи будуть проєктуватися з розрахунком на легку утилізацію та переробку компонентів після закінчення терміну служби. Виробники будуть використовувати екологічно чистіші матеріали, а також прагнути до зменшення енергоспоживання на етапах виробництва та експлуатації обладнання.

Загалом, майбутнє MVHR у дерев’яних будинках – це інтеграція, інтелект та екологічність. KOLEO вже зараз впроваджує передові рішення, щоб наші будинки були не лише комфортними та енергоефективними, але й відповідали викликам майбутнього, забезпечуючи здорове та стале життя для їхніх мешканців.