як обрати правильні матеріали та чи доцільно їх використовувати при оздобленні?
Питання – чим обшити стіни в дерев’яному будинку всередині – виникає часто.
Мабуть, тільки клеєний брус і оциліндрована колода відповідають високим декоративним вимогам і стіни з них не потребують інтер’єрної обробки.
В інших випадках потрібна додаткова обробка, тим більше, що дерев’яний будинок може мати недоліки по кривизні стін, а внутрішня обшивка з використанням обрешітки або каркаса дозволяє їх компенсувати.
При всіх своїх чудових якостях дерев’яний будинок має недоліки, які викликані виключно властивостями самої деревини.
Оскільки дерево є легкозаймистим будівельним матеріалом, встановлення внутрішніх електричних мереж у дерев’яних будинках вимагає суворого дотримання правил безпеки.
Є два основних методи монтажу кабелів та проводів:
з використанням відкритого способу на негорючих прокладках чи ізоляторах;
з прокладанням всередині металевих труб, що захищають проводку від прямого контакту з дерев’яними структурами.
Цей другий метод дозволяє робити електропроводку непомітною, приховуючи її в порожнинах каркаса будівлі або між основною стіною та обшивкою.
Стіни в дерев’яному будинку, на відміну від цегляного або будівельних блоків, відрізняються значною усадкою, яка викликана змінами розмірів самого матеріалу в процесі усушки. Звичайно, у клеєного бруса вона незначна, але в інших випадках рекомендують приступати до внутрішнього оздоблення через рік.
Цей фактор, плюс сприйнятливість дерев’яних конструкцій до зміни вологості повітря, не дозволяють прямо облицьовувати стіни кам’яною або керамічною плиткою. Тому перш ніж обробити стіни в дерев’яному будинку всередині необхідно підготувати рівну основу, яка була б стабільною за будь-яких вологих режимів.
Така сама потреба виникає, якщо в інтер’єрі дерев’яного будинку захочуть використовувати декоративну штукатурку або шпалери.
Тому і для такого оздоблення використовують обшивку внутрішніх стін листовими матеріалами, стійкими до змін вологості.
Найчастіше оздоблення внутрішніх стін дерев’яного будинку проводять панелями, що зберігають естетику та дихаючі властивості дерева.
До них відносяться вагонка, імітація бруса, блок-хаус та звичайна обрізна дошка.
ВАГОНКА
Це найпопулярніший вид дерев’яних панелей для внутрішнього оздоблення. І що цікаво, сама назва «вагонка» використовується лише вітчизняними виробниками та продавцями. Причому його поширили і на обшивні дошки зарубіжного виробництва, які хоч і відрізняються виглядом профілю, але мають аналогічне з’єднання «шпилька в паз». Тому на ринку можна знайти кілька різновидів вагонки:
стандарт – вітчизняний панель за ДСТУ 8242-88 з однаковою довгою шипою та глибиною паза (після з’єднання шип не видно), та фаскою по довгій стороні лицьової частини з кутом 30°;
штиль – профіль практично ідентичний стандарту за винятком округленої фаски;
євровагонка – у стандартному виконанні (DIN 68-126) має скошену фаску лицьової частини поруч із подовженим шипом (його розмір більший за глибину паза) – після з’єднання утворюється характерний широкий шов;
soft line – такий же профіль, як у євровагонки, але із фаскою, що округляє;
фінка – візуально дуже схожа на «штиль», але заокруглення має більший радіус, внаслідок чого лицьова частина профілю нагадує частину овалу, а не плоску поверхню;
ландхаус – ще один представник вагонки іноземного походження з такими ж розмірами шпильки та паза, як у євровагонки, але з декоративним рельєфом лицьової поверхні.
Є й інші декоративні форми дерев’яних панелей. Від звичайних вони відрізняються нелінійною лицьовою поверхнею. Іноді ці оздоблювальні матеріали називають дерев’яними шпалерами, але за способом з’єднання між собою та кріплення до решетування – це типова вагонка.
Найбільш відомими є:
“хвиля” і “бриз”, які відрізняються один від одного висотою та шириною рельєфного профілю;
«цеглинка» з поперечними вирізаними канавками, що імітують вертикальні шви кладки;
«будиночок» – симетрична об’ємна поверхня, що нагадує скатний дах.
Ще один варіант – чим обшити стіни в дерев’яному будинку. У принципі багато виробників і ці панелі відносять до вагонки з такими ж принципами монтажу по решетуванню, але в більш «товстому форматі». Обидва покриття найчастіше застосовують зовні, особливо при утепленні за технологією навісного фасаду, але тонкі зразки використовують і для внутрішнього оздоблення стін у дерев’яному будинку, щоб не порушити естетику зруба з бруса або оциліндрованої колоди.
ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ ПОРОДИ ДЕРЕВИНИ
Найбільш доступна дерев’яна обшивка із сосни. Це найпоширеніша хвойна порода деревини, легка в обробці та з досить високими експлуатаційними властивостями. Серед недоліків можна вказати невисоку твердість і слабку стійкість до високої вологості, але для житлових приміщень це неістотно.
Дерев’яні панелі з модрини коштують набагато дорожче, ніж із сосни. Хоча ця порода також відноситься до вітчизняних та поширених, але високі ціни на світовому ринку впливають і на внутрішній. Переваги – більш висока твердість за шкалою Брінелля та несприйнятливість до ураження грибком та пліснявою навіть за умов високої вологості. І це кращий вибір, ніж обробити стіни в дерев’яному будинку всередині, якщо він призначений для сезонного проживання.
Панелі з кедра чи дуба можуть бути як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Наприклад, блок-хаус та вагонка з канадського кедра відносяться до елітних оздоблювальних матеріалів. М’яка в обробці, але міцна деревина обох порід полірується до блиску. Має гарні відтінки кольору та стійка до високої вологості. Як і оздоблювальні матеріали інших цінних сортів дерева, панелі випускаються у форматі лише для внутрішньої обшивки.
ПРОСТО ТА НАДІЙНО
Крім вагонки у всіх її проявах, для оздоблення стін дерев’яного будинку використовують звичайну дошку, що є обрізною. А каркасна технологія будівництва внутрішніх перегородок – це класичний спосіб поділу внутрішнього простору на кімнати.
Є ще стругана дошка з чвертю (або дошка чверть), яку застосовують для «глухої» обшивки площин без зазорів між сусідніми елементами. Саме вона вважається попередницею сучасної вагонки, і тому у своїх прайсах виробники іноді її вказують в одному розділі з іншими рейковими панелями для обшивки стін. Але на відміну від «тонкої» вагонки, вона ближча за стандартами до обрізної дошки, і найпоширенішими розмірами товщини для внутрішньої обшивки можна вважати 20мм та 25мм.
Існує чимало варіантів обробки стін у дерев’яному будинку, і асортимент доступних покриттів цілком порівнянний з тими, які застосовуються для стін з інших матеріалів. Однак важливо пам’ятати, що при використанні плитки чи шпалер потрібно дотримуватися стандартних методів вирівнювання стін за допомогою решітки або монтажу додаткової каркасної стіни з гіпсокартоном, вологостійкою фанерою чи OSB-плитами.
Такий підхід може не завжди бути виправданим, оскільки це може призвести до зменшення корисного простору у кімнаті та приховає природну красу дерев’яних стін. Тому важливо у кожному конкретному випадку обирати спосіб оздоблення індивідуально та радитись із професіональними будівельниками, які зможуть врахувати всі особливості об’єкта на місці.
Загляніть за закулися процесу створення мрії нашого замовника “БУДІВНИЦТВО БУДИНКУ З ДЕРЕВА”
Хочете побачити все на власні очі? Проведемо вам екскурсію на наш проект, в реальному часі. Ви на власні очі побачите як чудово у нас налагоджений процес будівництва.
Якщо Ви зацікавились будівництвом із клеєного брусу, але проживаєте за межами України, перегляньте інформацію щодо можливості імпорту домокомплекта з брусу до: